Навчальна програма СEUME «Створення міста рівних можливостей»

Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти CEUME оголошує про набір на навчальну програму для тих, хто прагне зробити своє місто чи селище містом рівних можливостей, як це зробили вінничани.

Чому ця програма важлива?

Часто у громадах спостерігається протистояння влади та громадських організацій через ряд невирішених конфліктних питань, зокрема, щодо впровадження доступного середовища для маломобільних груп населення. У органів влади не вистачає ресурсів, знань, навичок та досвіду у налагодженні діалогу, делегування прав та обов’язків громадським організаціям, напрацювання спільних планів дій, розподілу відповідальності за створення доступного середовища між усіма департаментами та відділами. Існує стереотипне уявлення, що питання інвалідності у компетенції лише управлінь та департаментів соціальної політики. Насправді, саме це питання потребує комплексного рішення та міжгалузевої взаємодії.

Загострення відчуття інвалідності в багатьох випадках стає результатом  взаємодії,  яка  відбувається  між людьми,   які   мають  порушення  здоров'я,  та середовищними бар'єрами  які заважають їх повній  та  ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими. Чим більше бар’єрів – тим більше людина відчуває інвалідність.

А бар`єри є архітектурні (високі пороги, бордюри, сходи, вузькі двері), інформаційні (недосяжність інформації для людей з інвалідністю у віддалених місцях проживання: селах; друкованої  інформації для людей з порушенням зору, неадаптовані сайти), ментальні (сприйняття інвалідності як безпорадності та спокутування гріхів), транспортні - люди часто знаходяться в «ув’язненні» власних домівок. Крім того, існують ще інституційні бар’єри, коли в прийнятті рішень, галузевих програм не враховуються потреби людей з інвалідністю. Все це робить людину з інвалідністю викинутою з життя, безпорадною, залежною від допомоги інших людей, що, безперечно, порушує основні права людини.

В Україні розпочато впровадження реформ, але, на жаль, впроваджують реформи на місцях, люди, які не отримали розуміння прийняття інклюзивних рішень (рішень, які мають враховувати потреби різних категорій населення, в тому числі й людей з інвалідністю). У багатьох представників влади, працівників різних сфер: судової, освітньої, медичної, спортивної, комунальної, будівельної тощо залишаються стереотипне сприйняття інвалідності, внутрішній страх перед людиною з інвалідністю й відсутність знань та навичок у налагодженні контакту й врахування потреб. На жаль, цьому ніде не вчать.

Чому ця програма важлива?

Часто у громадах спостерігається протистояння влади та громадських організацій через ряд невирішених конфліктних питань, зокрема, щодо впровадження доступного середовища для маломобільних груп населення. У органів влади не вистачає ресурсів, знань, навичок та досвіду у налагодженні діалогу, делегування прав та обов’язків громадським організаціям, напрацювання спільних планів дій, розподілу відповідальності за створення доступного середовища між усіма департаментами та відділами. Існує стереотипне уявлення, що питання інвалідності у компетенції лише управлінь та департаментів соціальної політики. Насправді, саме це питання потребує комплексного рішення та міжгалузевої взаємодії.

Загострення відчуття інвалідності в багатьох випадках стає результатом  взаємодії,  яка  відбувається  між людьми,   які   мають  порушення  здоров’я,  та середовищними бар’єрами  які заважають їх повній  та  ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими. Чим більше бар’єрів – тим більше людина відчуває інвалідність.

А бар`єри є архітектурні (високі пороги, бордюри, сходи, вузькі двері), інформаційні (недосяжність інформації для людей з інвалідністю у віддалених місцях проживання: селах; друкованої  інформації для людей з порушенням зору, неадаптовані сайти), ментальні (сприйняття інвалідності як безпорадності та спокутування гріхів), транспортні - люди часто знаходяться в «ув’язненні» власних домівок. Крім того, існують ще інституційні бар’єри, коли в прийнятті рішень, галузевих програм не враховуються потреби людей з інвалідністю. Все це робить людину з інвалідністю викинутою з життя, безпорадною, залежною від допомоги інших людей, що, безперечно, порушує основні права людини.

В Україні розпочато впровадження реформ, але, на жаль, впроваджують реформи на місцях, люди, які не отримали розуміння прийняття інклюзивних рішень (рішень, які мають враховувати потреби різних категорій населення, в тому числі й людей з інвалідністю). У багатьох представників влади, працівників різних сфер: судової, освітньої, медичної, спортивної, комунальної, будівельної тощо залишаються стереотипне сприйняття інвалідності, внутрішній страх перед людиною з інвалідністю й відсутність знань та навичок у налагодженні контакту й врахування потреб. На жаль, цьому ніде не вчать.

Чому досвід Вінниці цікавий і повчальний?

У Вінниці є унікальний досвід взаємодії влади, громади та бізнесу у вирішенні питань, які стосуються створення доступного середовища для маломобільних груп населення. Є досвід делегування обов’язків громадським організаціям у наданні послуг перевезення та супроводу людей з інвалідністю. Фахівці Вінницької громадської організації молоді з обмеженими фізичними можливостями розробили тренінг «Уроки особливого етикету», який пройшли всі працівники Прозорих офісів, розробили спільно з Вінницькою міською радою програму «Вінниця – місто зручне для всіх», налагоджена робота з усіма департаментами з питань врахування на кожному етапі прийняття рішень потреб людей з інвалідністю. У Вінниці створено Комітет забезпечення доступності маломобільних груп населення до інфраструктури міста, куди входять представники різних громадських організацій та керівники всіх департаментів і спільно приймають рішення щодо створення доступного середовища з врахуванням потреб людей з інвалідністю. Також ГО «Гармонія» проводить активну роботу щодо підвищення активності самих людей з інвалідністю й проводить табори – семінари «Школа самостійного життя». ГО «Гармонія» проводить в місті багато інтегрованих заходів для розвитку місцевої громади з залученням влади, інших громадських організацій, бізнесу, ЗМІ для усунення стереотипного сприйняття й створення позитивного іміджу людей з інвалідністю. Люди з інвалідністю є активними учасниками, на рівні з усією громадою, політичних, соціальних, економічних, культурних процесів громади. 

Мета навчальної програми:

Надати знання, напрацювати навички, передати інструменти співпраці влади, громади, бізнесу та ЗМІ учасникам програми щодо залучення людей з інвалідністю, як надійних та досвідчених партнерів, до процесу прийняття рішень та втілення реформ у містах та районних центрах.

Навчальні цілі:

1. Ознайомитись з соціальною моделлю інвалідності на основі Конвенції ООН про права людей з інвалідністю (семінар з елементами практичних завдань) 2. Зрозуміти як нівелювати стереотипи та отримати навички спілкування з людьми з інвалідністю різних нозологій (тренінг з роздатковим матеріалом для подальшого втілення на місцях). 3. Підвищити обізнаність та ознайомитись із досвідом щодо формування стратегій, галузевих програм, рішень з врахуваннями створення доступного середовища (семінар з практичними вправами). 4. Розширити досвід учасників програми щодо важливості залучення широкого кола партнерів з громади, влади, бізнесу, ЗМІ до співпраці під час впровадження реформ та прийняття інклюзивних рішень (зустрічі з керівниками ГО, влади – директорами департаментів, власниками бізнесу, керівниками ЗМІ для сприйняття досвіду). 5. Визначити напрямок спільної діяльності, напрацювати власні плани, програми у малих групах з отриманням зворотного зв’язку колег, щодо застосування знань набутих під час навчання (практикум з планування застосування набутих знань за місцем роботи кожного учасника, презентація напрацювань, зворотній зв’язок). 6. Планування подальшої можливості спілкування для обміну історіями успіху у впровадженні набутого досвіду під час навчання.

Питання, що вивчатимуться учасниками під час програми:

  • Соціальна модель інвалідності на основі Конвенції ООН про права людей з інвалідністю (семінар з елементами практичних завдань)
  • Нівелювання стереотипів та навички спілкування з людьми з інвалідністю різних нозологій (тренінг з роздатковим матеріалом для подальшого втілення на місцях).
  • Підвищення обізнаності та ознайомлення із досвідом щодо формування стратегій, галузевих програм, рішень з урахуванням створення доступного середовища (семінар з практичними вправами).
  • Розширення досвіду учасників програми щодо важливості залучення широкого кола партнерів з громади, влади, бізнесу, ЗМІ до співпраці під час впровадження реформ та прийняття інклюзивних рішень (зустрічі з керівниками ГО, влади – директорами департаментів, власниками бізнесу, керівниками ЗМІ для сприйняття  досвіду).
  • Визначення напрямків спільної діяльності, напрацювання власних планів, програм у малих групах з отриманням зворотного зв’язку колег, щодо застосування знань набутих під час навчання (практикум з планування застосування набутих знань за місцем роботи кожного учасника, презентація напрацювань, зворотній зв’язок).
  • Планування подальшої можливості спілкування для обміну історіями успіху у впровадженні набутого досвіду під час навчання.
  • Принципи Універсального дизайну;
  •  Співпраця влади, громади та бізнесу на місцевому рівні щодо створення середовища рівних можливостей та включення людей з інвалідністю до процесів реформування.

Учасники програми ознайомляться з роботою таких організацій і установ:

Вінницька громадська організація молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія» Вінницька міська рада (прозорий офіс) Школи № 33 та №6 (створено доступний простір, інклюзивне навчання) Діагностичний центр (створено доступний простір) «Служба перевезення людей на візках» та «Служба супроводу людей з інвалідністю».

Учасниками цієї програми можуть бути:

  • голови громадських організацій людей з інвалідністю,
  • голови комітету забезпечення доступності маломобільних груп населення до інфраструктури міста,
  • директори соціальних служб для сімʼї, дітей та молоді. 

 Вимоги до кандидатів:

  • бути громадянином України;
  • проживати і працювати у Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій області, або на підконтрольних Україні територіях Донецької і Луганської областей;
  • мати щонайменше три роки досвіду роботи;
  • бути готовим розробити і втілити План дій за тематикою програми у своїй організації/громаді;
  • мати відповідні повноваження (спроможності) для реалізації розробленого в ході навчальної програми плану дій;
  • бути готовим поширювати набуті знання та навички серед колег, партнерських організацій, громадськості тощо.

Результати програми:

Кожен учасник складає власний план дій за тематикою програми для його подальшої практичної реалізації після повернення з навчання.

Останній день подання: 25 грудня 2015 року

Навчальна програма проводиться Консорціумом із удосконалення менеджмент-освіти в Україні у рамках проекту «Примирення в українському суспільстві: від енергії протесту до енергії творення»  за фінансової підтримки Уряду Великої Британії.

Подати заявку на участь можна на сайті CEUME.