Сад лікарні «Kansai Rosai», Осака, Японія

Коротко про об'єкт

Сад лікарні «Kansai Rosai»
Осака, Японія

  • Нове будівництво
  • Завершене у 2004 р.
  • Фінансування – приватне
Вступ

Сад лікарні, закладений в рамках реконструкції на честь 50-річчя лікарні «Kansai Rosai», став першим садом такого типу в Японії. Лікарня інтенсивної терапії розташована в промислово розвинутій частині району Амагасакі префектури Хего на півдні Японії та межує з приватними будівлями та дорогою з інтенсивним рухом. Враховуючи розташування, перед проектувальниками багатофункціонального тихого лікарняного саду постало багато задач. Завдяки продуманому розташуванню прихованих штучними пагорбами акустичних екранів на 5 000 кв.м. території цього саду промисловий шум майже не чутно. Спокійний, тихий та гостинний сад поділений на дев’ять різних зон, що враховують потреби різноманітних відвідувачів. Пацієнти та члени їхніх сімей, співробітники лікарні та жителі сусідніх громад часто приходять сюди. «Оточений спорудами, житловими будинками і галасливою вулицею, сад став оазисом не тільки для лікарні, але і для людей, що мешкають у сусідніх громадах».

Опис

Сад лікарні «Kansai Rosai», розташованої в районі Амагасакі, префектура Хего, Японія, спроектовано Йошисуке Міяке (Yoshisuke Miyake) з компанії «СЕН» та закладено у квітні 2004 року. Лікарня інтенсивної терапії на 670 ліжок піклується про пацієнтів з виробничими травмами. Лікарня має 20 відділень, в яких працюють 95 лікарів та 388 медсестр. Вона розташована на щільному багатофункціональному клаптику землі посеред доріг з активним рухом. Сад став першим у своєму роді в Японії та привернув багато уваги та інтересу. Він був створений на місці колишньої стоянки для машин перед головним входом до лікарні. Сад, що має назву «Ibuski-no-sono» («Сад Життя»), займає площу у 5 000 кв.м. З його західної сторони знаходиться будівля лікарні, зі східної сторона – дорога з інтенсивним рухом та пішохідним переходом, на півдні він межує з житловими будинками та магазинами, а на півночі – з технічними приміщеннями лікарні. До саду можна зайти через два входи. Один вхід веде до головної дороги до лікарні, а другий знаходиться по центру східної сторони саду. Сад оточують стіни висотою в один метр, що дозволяє оглядати його простір ззовні. Оскільки місто розташовано в зоні помірного клімату, відвідувачі можуть проводити час у саду в будь-яку пору року. Сад ретельно доглядає команда волонтерів лікарні.

Сад спроектовано для задоволення потреб пацієнтів лікарні, членів їхніх сімей та персоналу, але він також гостинно вітає і жителів місцевих громад. Відвідувачі можуть насолоджуватись садом або гуляючи в ньому, або дивлячись на нього з вікон кафе та офісів. Достатнє освітлення дозволяє гуляти його доріжками як вдень, так і ввечері. Південна сторона саду відкрита для сонця. Крони дерев та криті навіси забезпечують тінь. Північна сторона саду дуже барвиста, відтак відвідувачі можуть відчути контрастність та яскравість місця. Щоб зменшити шум від дороги з активним рухом, східна частина саду була обнесена стіною та укріплена насипом. Західна сторона саду межує з дорогою до входу в лікарню.

Дизайн та досвід користувачів

Перед проектувальниками та дизайнерами саду стояло три цілі:

1) створити затишний зелений простір,

2) дати відвідувачам можливість відчути на собі цілющу силу природи,

3) розробити систему постійної підтримки саду в хорошому стані.

В процесі проектування проводилися консультації з людьми, що пересуваються на інвалідних візках, а також з фізіологами, реабілітологами та агротерапевтами. Сад спроектовано у відповідності до принципів Універсального Дизайну та основних цілей проекту. Дизайн саду мав відповідати таким вимогам:

  1. дати можливість людям побачити циклічне життя рослин,
  2. дати можливість відчувати хід часу за спостереженням росту квітів та дерев,
  3. стимулювати п’ять органів чуття людини,
  4. створити простір для медитації,
  5. посилити соціальну взаємодію.

Було спроектовано дев’ять зон, назви яких відображають їхнє спеціальне призначення. «Дорога входу до лікарні» зустрічає відвідувачів як саду, так і лікарні. Обабіч неї можна побачити характерні для Японії листяні дерева, що служать метафорою життєвого циклу.

«Сад чотирьох пор року» складається з чотирьох клумб ароматних та красивих квітів, що обрамлюють широку доріжку. Клумби були трохи припідняті, щоб люди на інвалідних візках могли відчувати аромат квітів та торкатись них.

«Сад шепоту» складається з окремих критих зон відпочинку, в яких можна вести тихи бесіди чи усамітнитись для медитації. Також тут можна насолодитись грою, музикою та виглядом музичного фонтану.

«Сонячна площа» являє собою відкриту трав’янисту галявину, перетнути яку можна по дерев’яному настилу. У кутах площі були поставлені «лавки для перешіптувань», де двоє людей можуть тихо переговорюватись через маленький столик.

«Територія затонулих квітів» була спроектована для цілей фізичної реабілітації. Мости над затонулими клумбами мають поручні, а сходи до них з нахилом у 4% мають такі ж розміри, як і в решті міста Амагасакі – це реальне моделювання, яке допомагає підготуватися до повернення до нормального життя. Пересувні лавки дають можливість членам сімей сидячи спостерігати за тим, як їх близькі проходять терапію, або ж просто насолоджуватись зеленню.

«Сад пам’яті» служить притулком для скорботних родичів, що прагнуть перепочинку. Для входу до нього потрібен ключ. Ледь відчутний аромат білих квітів та маленький фонтан створюють заспокійливу атмосферу. Біля «Мерехтливої стежки» розташовано чотири відділені кущами відокремлені зони для відпочинку, що дають можливість пацієнтам посидіти на самоті в тиші або зустрітись з іншими. Оскільки більшість лікарняних палат в Японії розраховані на 4-6 пацієнтів, таке місце для усамітнення є вкрай важливим. З міркувань безпеки, лицеві частини зон для відпочинку вікриті.  

Оскільки «Мерехтлива стежка» та «Сад пам’яті» розташовані на східній стороні саду поруч з галасливою вулицею, для зменшення міського шуму була збудована бетонна стіна висотою у 2,5 метри та шириною у 4 метри, а також насипаний двометровий пагорб з зеленими насадженнями. Як наслідок, у цих частинах саду вуличного шуму майже не чутно.

«Спільна сонячна галявина» – це відкритий зелений простір з маленькою сценою та гіркою для малюків. Також тут можна побачити дзелькву – дерево з великою та чудовою симетричною кроною. Оскільки це листове дерево, воно також символізує життєвий цикл природи. Шлях навкруги довжиною у 100 метрів має показчики, які дозволяють користувачам побачити, скільки вони пройшли. Схил на одній стороні шляху відтворює скошений бордюр – ще один корисний інструмент для пацієнтів, що проходять реабілітацію у лікарні та мають підготуватись до повернення до громади.

«Вишневий схил»засаджений величезною кількістю улюблених в Японії вишневих дерев. До його вершини ведуть дві похилі доріжки – одна під кутом у 4, а інша у 8 градусів. Градус нахилу вказано на спеціальних знаках.

Оцінка

Численні спостереження за поведінкою, оцінка після початку використання та результати опитування показали, що найпопулярнішою частиною саду став «Сад чотирьох пор року». Припідняті клумби квітів приваблюють багатьох відвідувачів. Зони відпочинку також користуються популярністю, особливо ті, які дають тінь: наприклад, ті, що розміщені під дзельквами, або відокремлені місця відпочинку. Результати опитування 142 осіб показали, що чверть з них були у саді вперше, тоді як дві третини відвідують його два-три рази на тиждень або щодня. У саді зазвичай проводять від 5 хвилин до години.

56% опитаних користувачів приходять до саду посидіти і розслабитись, 43% – помилуватись насадженнями, 29% – зробити прогулянку. Більшість користувачів були задоволені прибраністю саду та лавками. Оскільки для японців не характерно обговорювати свої почуття, 42% опитаних не відповіли на запитання, які вони мали відчуття після його відвідування, але з тих, що відповіли, 30% сказали, що почували себе спокійніше і розслабленіше. Багато відвідувачів поділилися своїми враженнями. Як сказав один пацієнт, «Лоза гліцинії росте кожного дня. Тож я намагаюсь працювати над реабілітацією так само тяжко, як і ці лози». Інший зізнався: «Я приходжу сюди щоранку. Це маленька радість в моєму перебуванні в лікарні». Члени сім’ї зазначають: «Я хотів би, щоб моя мати провела останні хвилини свого життя у цій лікарні» і «Прогулянки на інвалідному візку в саді роблять мого батька щасливим». Один із співробітників лікарні розповів, що «Можливість дивитися з вікна на лікарняний сад змінює атмосферу серед персоналу».

Сад слугує не тільки місцем для розслаблення та медитації. Завдяки тісній роботі з персоналом лікарні, що займається фізичною реабілітацією, він також став унікальним місцем, створеним для проведення терапевтичних занять. Пологі схили, мости з поруччям, сходи, скошені бордюри та припідняті клумби створюють унікальне та мотивуюче місце для проведення терапії.

Опитування дали можливість зробити цікавий висновок про те, що з усіх груп користувачів саме співпробітники лікарні відвідують сад найменше. Спочатку деякі з них вважали, що сад створений не для них. Хоча це хибне непорозуміння було вирішене, але строгий графік не дозволяє багатьом членам персоналу відвідувати сад. Команда проекту сподівається, що якщо персонал лікарні не приходить гуляти у сад, принаймні те, що вони дивляться на нього з лікарняних вікон, сприятиме їхньому відпочинку.

При запитанні, що варто було б поліпшити в саду, 78% опитаних відповідали «нема необхідності щось поліпшувати» або «нічого не треба змінювати». Незважаючи на переважну більшість позитивних відгуків, планується провести аналогічне опитування через певний строк. Результати опитування показують, що сад використовується так, як це було задумано: для релаксації, милування природою та спілкування з іншими.

Одним упущеним моментом є те, що відвідувачам доводиться проходити під’їзд до лікарні, щоб дістатись до саду. Деякі пацієнти не хочуть йти додаткові 30 метрів до входу у сад. Як вважає головний дизайнер Йошисуке Міяке, розміщення додаткового невеликого саду біля входу до лікарні, можливо, допомогло б цим людям проводити здорові прогулянки.

Елементи універсального дизайну
  • Наявність знаків, що показують пройдену відстань, кут нахилу доріжки, а також лавки, пристосовані для пересадження з інвалідного візка.
  • Відокремлені місця для відпочинку у «Саду шепоту» та «Мерехтливій стежці» забезпечують усамітнення, в той час як їхня відкритість з передньої сторони забезпечує більш високий рівень безпеки.
  • Освітлення по всьому саду.
  • Припідняті клумби та музичний фонтан, який знаходиться на узвишші, дає можливість насолоджуватись садом людям будь-якого віку та можливостей.
  • Є місце для пікніків, в якому пацієнти можуть проводити час зі своїми сім’ями.
  • На галявині встановлена сцена, на якій кожен може себе відчути «зіркою».
  • Відвідувачі мають вибір, як проводити час у саду:       він поділений на дев’ять частин, кожна з яких має різне призначення, що має задовольняти потреби якнайширшого кола користувачів.
  • Сад є безпечним. Щоб запобігти падінню відвідувачів у воду, були встановлені спеціальні огородження.
  • Для тих, хто пересувається на інвалідних візках, було передбачено достатньо місця для зупинки перед початком пандусів.
  • Щоб запобігти з’їзду інвалідних чи дитячих візків зі сходів, в якості огороджень були встановлені вазони з квітами.
  • Чисті та гладкі доріжки.
  • На випадок неочікуваного дощу у різних місцях саду є укриття, де вразливі пацієнти можуть не промокнути.
  • Мости над затонулими клумбами мають поручні, а сходи до них з нахилом у 4% мають такі ж розміри, як і у місті Амагасакі – це реальне моделювання, яке допомагає підготуватися до повернення до нормального життя.
  • Одна зі сторін садового шляху відтворює скошений бордюр – ще один корисний інструмент для пацієнтів, що проходять реабілітацію у лікарні.
  • Підвищені клумби спроектовані на трьох різних висотах, що дає можливість відвідувачам розміститися біля них як сидячи, так і стоячи.
  • Відокремлені зони у «Саду пам’яті»дають відвідувачам можливість проводити час наодинці та спостерігати за природою.
Елементи екологічної сталості
  • У дизайні саду було використане покриття підлоги, що пропускає дощову воду.
  • В саду були посаджені знайомі та близькі японцям насадження, як-от дзелькова.
Детальна інформація про проект

Нове будівництво
Завершено у березні 2004 р.
Джерело фінансування: приватне
Загальна вартість проекту: 210 000 000 єн

Команда проекту

Замовник: Організація праці, охорони здоров’я і соціального забезпечення Японії, лікарня «Kansai Rosai»
Керівник проекту: Такахару Мацумура (Takaharu Matsumura)
Компанія: «Тохата Аркітектс енд Інжинірс» (Tohata Architects & Engineers, Inc.)
Електронна пошта:
Телефон: +81-6-6202-0391
Консультант з питань Універсального/інклюзивного Дизайну:
Фусайо Асано (Fusayo Asano)
Токійський університет сільського господарства

Архітектор:
Казухіко Міягава (Kazuhiko Miyagawa)
Компанія: «Тохата Аркітектс енд Інжинірс» (Tohata Architects & Engineers, Inc.)
Телефон: +81-6-6202-0391

Ландшафтний дизайн:
Йошисуке Міяке (Yoshisuke Miyake)
Компанія: «СЕН» (SEN, Inc.)
Електронна пошта: post@sen-inc.co.jp
Телефон: +81-6-6373-4117
Підрядник:
Компанія: спільне підприємство «Груп оф Такенака, Дайніпон, Томо енд Ханшін» (Joint-venture Group of Takenaka, Dainippon, Tomoe, & Hanshin)
Інженер:
Чікара Цуда (Chikara Tsuda)
Компанія: «СЕН» (SEN, Inc.)
Електронна пошта: post@sen-inc.co.jp
Телефон: +81-6-6373-4117
Спеціальні консультанти:
Консультант з садової терапії:
Фусайо Асано (Fusayo Asano)
Токійський університет сільського господарства

Додаткова інформація

Замовник: Організація праці, охорони здоров’я і соціального забезпечення Японії, лікарня «Kansai Rosai»
Керівник проекту: Такахару Мацумура (Takaharu Matsumura)
Компанія: «Тохата Аркітектс енд Інжинірс» (Tohata Architects & Engineers, Inc.)
Електронна пошта:
Телефон: +81-6-6202-0391
Консультант з питань Універсального/інклюзивного Дизайну:
Фусайо Асано (Fusayo Asano)
Токійський університет сільського господарства
Архітектор:

Казухіко Міягава (Kazuhiko Miyagawa)
Компанія: «Тохата Аркітектс енд Інжинірс» (Tohata Architects & Engineers, Inc.)
Телефон: +81-6-6202-0391

Ландшафтний дизайн:
Йошисуке Міяке (Yoshisuke Miyake)
Компанія: «СЕН» (SEN, Inc.)
Електронна пошта: post@sen-inc.co.jp
Телефон: +81-6-6373-4117
Підрядник:
Компанія: спільне підприємство «Груп оф Такенака, Дайніпон, Томо енд Ханшін» (Joint-venture Group of Takenaka, Dainippon, Tomoe, & Hanshin)
Інженер:
Чікара Цуда (Chikara Tsuda)
Компанія: «СЕН» (SEN, Inc.)
Електронна пошта: post@sen-inc.co.jp
Телефон: +81-6-6373-4117
Спеціальні консультанти:
Консультант з садової терапії:
Фусайо Асано (Fusayo Asano)
Токійський університет сільського господарства

 

Матеріал опублікований з дозволу “Institute for Human Centered Design” (в перекладі – «Інститут Дизайну для Людей»), діяльність якого спрямована на покращення життя людей усіх вікових груп та фізично-сенсорних можливостей через впровадження Універсального Дизайну. Веб-сайт: www.humancentereddesign.org.