Центр ім. Одюбона, Велфліт, Массачусетс, США

Коротко про об'єкт

Центр ім. Одюбона Велфліт (WellfleetAudubon), Массачусетс, США

  • Реконструкція
  • Завершено у 2008 р.
  • Фінансування – державне і приватне
Вступ

Внаслідок реконструкції старих та побудови нових приміщень популярний Центр досліджень дикої природи у Велфліті, штат Массачусетс, увійшов у Платиновий рейтинг «LEED» («Лідерство в енергетичному та екологічному проектуванні»). Будівля тепер настільки ж відповідає критеріям екологічної сталості, як і її замовник, Товариство ім. Одюбона в штаті Массачусетс, і може ефективно задовольняти потреби молодих та старших відвідувачів.

Опис

Товариство ім. Одюбона у штаті Массачусест має значний досвід допомоги людям різного віку ознайомитись та зрозуміти дику природу. Цей принцип екологічної відповідальності та просвіти було враховано при реконструкції заповіднику та Центру досліджень дикої природи Велфліт-бей. Об’єкт став четвертим у Массачусетсі, який увійшов до Платинового рейтингу «LEED» («Лідерство в енергетичному та екологічному проектуванні»). Навколо старого Центру досліджень дикої природи – дерев’яної будівлі 1984 р. площею 670 км. м. з парковкою – було зведено одноповерхові прибудови загальною площею біля 500 кв. м. У Центрі й раніше було багато відвідувачів, але тільки реконструкція дала йому можливість отримати сертифікацію «LEED» та виконати план із розширення Центру. Центр досліджень дикої природи знаходиться на ділянці площею 4,45 кв. км, що оточена ставками та бухтою. Хоча тут є місце для паркування велосипедів, через близькість Центру до траси багато відвідувачів приїжджають сюди на автомобілях. Заповідник приваблює як туристів, так і жителів м. Кейп Код, багато з яких – люди старшого віку чи пенсіонери. Діти також часто відвідують заповідник – особливо влітку, коли тут працюють денні табори. У Центрі знаходяться рецепція, сувенірний магазин заповідника, виставковий майданчик та офісні приміщення. За офісами у новому крилі будівлі розташовані навчальні класи, актова зала та нові адміністративні приміщення для проведення програм для співробітників. Для трьох літніх навчальних класів було добудоване неопалюване приміщення.  

Дизайн та досвід користувачів

Головний архітектор Ендрі Майао під час проектування регулярно консультувався із співробітниками заповідника. Протягом цих консультацій вони обмінювалися думками з різноманітних питань, співробітники розказали про потреби і пріоритети, які мають вони самі та відвідувачі заповідника. За час проектування були представлені 17 різних проектів будівництва, доки співробітники нарешті не вибрали остаточну версію. У жовтні 2005 р. для ознайомлення громадськості із процесом реконструкції співробітники також завели блог під назвою «Жити у злагоді з природою у Велфліт-бей» (Living Green at Wellfleet Bay).

З нового входу до Центру можна потрапити і до заповідної зони. Після входу до будівлі відвідувачі одразу потрапляють до рецепції. Килимова доріжка на підлозі веде відвідувачів до офісів співробітників заповідника, звідки можна побачити та дійти до головних пам’яток. Зміни кольору стін, достатня кількість позначень та вікон також допомагають відвідувачам легко орієнтуватися в Центрі.

Важлива роль у процесі реконструкції відводилася системі пасивного використання сонячної енергії та вентиляції. За рахунок великих вікон до Центру потрапляє багато сонячного світла. Вікна розташовані на різній висоті, за рахунок чого у них можуть дивитися люди різного зросту. Автоматизовані вікна під стелею забезпечують додаткове потрапляння сонячного світла, а також використовуються для провітрювання. Вентилятори на стелі сприяють циркуляції повітря в Центрі, а влітку прохолодне вечірнє повітря потрапляє до приміщення через ґратчасті двері з сизалю.

Одним з недоліків старої будівлі Центру була нерівномірна багаторівнева підлога. Замість використання пандусів та рейок для забезпечення доступності приміщень Е.Майао вирішив застосувати «хвилясту» підлогу – систему плавного переходу між приміщеннями та полегшеного переміщення по ним.    

Через відкритий виставковий майданчик відвідувачі можуть пройти до входу, що веде до Саду метеликів та колібрі і стежок. По саду веде доріжка з бруківка, вздовж якої розміщені лавки, призначені для спостереження за природою. Достатньо багато лавок встановлено і вздовж стежок в інших частинах заповідника.

Дві стежки Центру повністю відкриті: Громадська стежка та Стежка зеленої будівлі. Громадська стежка веде через сад до Гусиного озера, де на оглядовому містку може знаходитися декілька відвідувачів одночасно.  

Оцінка

За словами Боба Прескотта, директора заповідника, нова реконструкція викликала виключно позитивні відгуки співробітників та відвідувачів. Багато хто оцінює комфортність нових приміщень: майже у кожен куток закритих приміщень доходить сонячне світло, а по всьому Центру постійно проходить свіже повітря. Відвідувачі часто сильно дивуються, коли заходять всередину прохолодного приміщення і дізнаються, що в ньому немає кондиціювання.

З функціональної точки зору реконструкція перевищила очікування. Під час усього процесу проектування багато уваги приділялося шляху, яким відвідувачі будуть ходити від парковки через будівлю вниз до Гусиного озера. Розуміння того, як цей маршрут будуть долати люди на інвалідних візках, люди з дитячими колясками та ті, хто використовують ходунки, допомогло забезпечити, щоб реконструкція врахувала потреби усіх.

Навчальні приміщення використовуються протягом усього року – зокрема, протягом літніх місяців багато часу там проводять діти з денного табору. Співробітники задоволені, що їхні приміщення відділені від громадських, а розміщення адміністративних приміщень за рецепцією допомагає їм відстежувати усі переміщення відвідувачів.

Сталі рішення мали позитивний вплив на робоче середовище Центру. Висока якість повітря всередині будівлі забезпечується за рахунок природного освітлення, вентиляції та використання матеріалів з низьким рівнем летючих органічних сполук. Із «зелених» матеріалів, що використовувались, очікувань не виправдала м’яка підлога, виготовлена з перероблених шин. За словами співробітників, її важко чистити і зношується вона швидше, ніж передбачалося.

Використання в Центрі екологічних матеріалів та енергозберігаючих технологій сприяє добробуту цієї місцевості, а також тому, що відвідувачі краще розуміють питання екологічної сталості. Стежка зеленої будівлі допомагає відвідувачам орієнтуватися за картою, на якій позначені найважливіші екологічні особливості реконструкції.  

Елементи універсального дизайну
  • Позначки для орієнтування у Центрі можуть сприйматися різними органами чуття. Переходи між різними приміщеннями позначені різним матеріалом підлоги, зображеннями та вивісками, різним кольором стін, а на відкритому повітрі – зміною запахів та іншими тактильними змінами. Просте, але ефективне планування Центру дозволяє відвідувачам легко планувати свій маршрут.
  • Центр доступний для людей з обмеженнями руху, оскільки розташований в одноповерховому приміщенні з «хвилястим» дерев’яним настилом та іншими матеріалами для різнорівневої підлоги.
  • Великі вікна на стінах призначені для природного освітлення та вентиляції.
  • У садку з метеликами та колібрі встановлено достатню кількість лавок, з яких відкриваються красиві види.
Елементи екологічної сталості
  • У всіх аспектах будівництва використовувались сталі будівельні матеріали. Деякі з матеріалів включали в себе повторно використаний дерев’яний паркет, панелі з бамбукового шпону, спроектовані дерев’яні ферми та столи з композитної гуми.
    Системи пасивного освітлення та вентиляції доповнені автоматизованими вікнами під стелею, високопродуктивними стельовими вентиляторами та ефективним флуоресцентним освітленням, схожим на денне. Ґратчасті двері з сизалю також сприяють циркуляції холодного повітря.
    Для компостування піни в туалетах використовується вода зі звичайного туалету, а компостні відходи з часом можуть змішуватись з ґрунтом для квіткових клумб.
    Вигнутий передпокій з’єднує виставковий та актовий зали і навчальні класи та створює натуральне охолодження влітку, оскільки його вікна завжди знаходяться у тіні.
  • Використання дощової води для побутових цілей.
    Висаджені місцеві рослини, для поливу яких потрібно небагато води.
  • Чотири резервуари для збору дощової води місткістю у 6 050 літрів. Зібрана вода підземним водопроводом постачається для зрошення садка колібрі та метеликів.
  • Черепиця на даху не пропускає повітря та відбиває світло. Розташовані на ньому мансардні вікна є частиною пасивного освітлення.
    Фотоелектричні сонячні батареї виробляють 21 кВт – приблизно 30% енергії, що споживає заповідник.
  • Центр досліджень дикої природи спроектовано таким чином, щоб максимізувати використання сонячної енергії, мінімізувати вплив на оточуюче середовище та відповідати екологічним нормам.
Детальна інформація про проект

Назва проекту: Заповідник та Центр досліджень дикої природи Товариства ім. Одюбона у штаті Массачусетс, Велфліт-бей
Адреса об’єкту: 291 State Highway, Route 6, P.O. Box 23, Південний Велфліт, Массачусетс, 02663
Веб-сайт: www.wellfleetbay.org

Команда проекту

Замовник:

Стюарт Вейнраб (Stuart Weinrab), директор з фінансів та планування
Компанія: Товариство ім. Одюбона в штаті Массачусетс

Керівник проекту:

Кріс Грант (Chris Grant), керівник; Ніколь Роза (Nicole Rosa), менеджер проекту.
Компанія: «Дж.К. Сканлан Ко» (J.K. Scanlan Co., Inc.)

Архітектор:

Ендрю Майао (Andrew Miao)
Компанія: «Архітекчюрал Дізайн Інкорпорейтед» (Architectural Design Incorporated)

Ландшафтний дизайнер:

Кріс Хоріюкі (Kris Horiuchi)
Компанія: «Хоріюкі енд Солієн Лендскейп Аркітектс» (Horiuchi & Solien Landscape Architects)

Підрядник:

Джон Сканлан (John K. Scanlan)
Компанія: «Дж.К. Сканлан Ко» (J.K. Scanlan Co., Inc.)

Інженер:

Джон Болонья (John Bologna)
Компанія: «Костал Інжиніринг» (Coastal Engineering)

Спеціальні консультанти:

Консультант з інженерного захисту навколишнього середовища:
Марк Келлі (Mark Kelley)
Компанія: «Білдінг Сайєнс Інжиніринг» (Building Science Engineering)

Консультант із збереження архітектури:
Арк Хорст (Arch Horst)
Компанія: «Маркет Плейс Ессошиейтс» (Market Place Associates)

Консультант з виставкової експозиції:
Дж. Тевір МакФед’єн (J. Tevere MacFadyen)
Компанія: «Мейн Стріт Дізайн» (Main Street Design)

Додаткова інформація

Матеріал опублікований з дозволу “Institute for Human Centered Design” (в перекладі – «Інститут Дизайну для Людей»), діяльність якого спрямована на покращення життя людей усіх вікових груп та фізично-сенсорних можливостей через впровадження Універсального Дизайну. Веб-сайт: www.humancentereddesign.org.