Статті

Доступність веб-простору: як та для чого

Сьогодні інтернет є одним із найпоширеніших джерел для пошуку інформації, ресурсом для навчання і дозвілля, а також для спілкування. Не тільки зміст, а також і дизайн веб-сайту безпосередньо впливає на сприйняття людиною інформації. Матеріали, розміщені на веб-сайті, можуть бути представлені в різний спосіб. Якщо текст веб-сторінки неможливо збільшити, це створює перешкоди для людей з порушеннями зору. Зображення без описів не дозволяють людям, які користуються пристосуваннями, що перетворюють текст на аудіо, отримати повний доступ до матеріалів сайту. Для виявлення та усунення цих та інших бар'єрів необхідно звернути увагу на принципи доступності веб-сайтів.

Доступний веб-сайт усуває бар'єри, які заважають людям із певними видами порушень ним користуватись і, таким чином, під час взаємодії з ним усі користувачі знаходяться в рівних умовах. Якщо веб-сайт розроблено відповідно до стандартів доступності, він є зручним для користувачів будь-яких пристроїв: як стаціонарних комп’ютерів, так і мобільних телефонів. Керівництво з доступності веб-контенту (WCAG), розроблене Ініціативою поліпшення веб-доступу Консорціуму Всесвітньої павутини (W3C), містить рекомендації щодо того, як зробити веб-сайт максимально доступним для всіх. Наразі чинною є друга версія Керівництва (WCAG 2.0), затверджена 11 грудня 2008 року.

Всі 12 принципів WCAG поділяють на 4 блоки:

  1. Принципи, що визначають легкість сприйняття, закликають розміщувати текстові версії мультимедійного наповнення сайту, а також презентувати інформацію так, щоб з нею можна було ознайомитися кількома способами. Отже, кожне зображення має супроводжуватися детальним описом, а аудіозаписи повинні мати текстові аналоги.
  2. Керованість полягає в тому, що компонентами інтерфейсу і навігації легко керувати: користувачі можуть легко дізнатися, де шукати ту чи іншу інформацію; мають достатньо часу для того, щоб переглянути матеріали сайту; а також можуть взаємодіяти з веб-сайтом кількома способами, в тому числі, виключно через клавіатуру. Матеріали веб-сайту не повинні містити елементи, що мерехтять, щоб запобігти таким реакціям як, наприклад, епілептичний напад.
  3. Зрозумілість означає, що дизайн веб-сайту є інтуїтивним і передбачуваним, а зміст – зрозумілим для сприйняття. Для ознайомлення з наповненням сторінок користувачам не потрібно докладати додаткових зусиль, – наприклад, змінювати колір сторінки і єє можливість виправлення помилок.
  4. Стійкість до помилок стосується, передусім, сумісності веб-сайту з якомога більшою кількістю веб-додатків і пристроїв, у тому числі, розумних пристосувань.

Кожен принцип має перелік критеріїв, за якими можна перевірити веб-сайт на відповідність цьому принципу. Існує три рівні відповідності сайтів принципам WCAG 2.0 – A (низький), AA (середній) та AAA (високий).Досягнення високого рівня відповідності є бажаним, але не завжди можливим. Додаткові документи «Зрозуміти WCAG 2.0» і «Методи для WCAG 2.0» розкривають сутність принципів доступності та містять перелік способів, покликаних допомогти створювати доступні веб-сайти. Наразі розробники працюють над новою версією WCAG, вихід якої запланований у 2018 році.

Керівництво з доступності веб-контенту (WCAG 2.0) – не єдиний стандарт веб-доступності, але він набув широкого застосування в усьому світі. В Австралії, Великобританії, США, країнах Європейського союзу та багатьох інших державах вимоги щодо доступності веб-сайтів визначаються і встановлюються на законодавчому рівні. Недотримання цих вимог може бути приводом для притягнення до відповідальності. Так, улітку 2017 року веб-сайт мережі продуктових супермаркетів Winn-Dixie був визнаний судом штату Флорида, США, таким, що порушує Закон про американців з інвалідністю. У своїй постанові суддя зазначив, що веб-сайт має керуватися принципами WCAG 2.0 рівня АА.

Коли йдеться про доступність веб-сайтів, необхідно враховувати, що існують різні категорії користувачів: люди, які користуються лише клавіатурою, мають порушення зору, слуху, рухового апарату, сприйняття кольорів (не розрізняють чи неправильно сприймають деякі кольори) та когнітивні порушення.

Залежно від категорії, користувачі мають різні потреби. Наприклад, для осіб з розладом аутичного спектру при користуванні будь-яким електронним пристроєм важливим є наявність налаштувань, які допоможуть зменшити навантаження на сенсорну систему. Цього можна досягти за допомогою встановлення мінімальної контрастності екрану, переведення пристрою в чорно-білий режим і блокування спливаючих вікон. З іншого боку, для зручності слабозорих користувачів WCAG 2.0 встановлює вимоги високої контрастності веб-сайтів. Задля забезпечення умов доступності для декількох категорій людей з інвалідністю, практикують створення альтернативної більш контрастної версії сайту. Необхідно, щоб веб-сайт залишався зручним для користувача при застосуванні різних налаштувань.

Аргументом для розробки доступного веб-сайту є збільшення його трафіку - доступність розширює аудиторію веб-сайту. Оскільки досвід взаємодії користувачів із такими сайтами є переважно позитивним, вони мають високий рейтинг у пошукових видачах. До того ж, доступний веб-сайт легше індексується пошуковими технологіями, що також дозволяє їм займати вищі позиції в результатах пошуку. Це пояснюється технологічною подібністю веб-сканерів і розумних пристосувань, які незрячі використовують для взаємодії з веб-сайтами.

Серед прикладів доступних веб-сайтів – сайти уряду США (наприклад, сайт Адміністрації соціального забезпечення США), навчальний сайт американського каналу NBC News або сайт для проведення опитувань Survey Monkey. Існує багато ресурсів з веб-доступності, де розміщена практична інформація зі створення веб-сайтів. Так, наприклад, The A11Y Project, окрім статей, пропонує також готові шаблони елементів інтерфейсу і чек-ліст веб-доступності. Також існують інструменти, за допомогою яких можна перевірити відповідність веб-сайту стандартам доступності: DYNO Mapper, AATT (Автоматичний інструмент перевірки доступності), Accessibility Checker та багато інших. Такі організації, як, наприклад, Interactive Accessibility, проводять аудит доступності та надають консультації щодо того, як зробити сайт зручнішим для всіх.

В Україні також є інструменти перевірки веб-доступності, хоча така вимога поки що не закріплена законодавством. Існує ряд організацій, які займаються перевіркою сайтів на відповідність стандартам WCAG 2.0 та онлайн платформа «Веб-чекер», більше про яку можна почитати на нашому сайті. Загалом, доступність веб-сайтів поліпшує досвід не лише користувачів з певними функціональними порушеннями, але й широкого кола осіб, дозволяючи витрачати менше часу і зусиль на пошук інформації.

Місто багатьох: як гендерний підхід робить міста справедливішими

12-14 жовтня у Відні проходила навчальна поїздка «Гендерний мейнстрімінг у міському плануванні та розвитку» для держслужбовиць і політикинь з пострадянських країн, організована чеським офісом Фонду імені Гайнріха Бьолля, громадською організацією WPS Prague та мерією міста Відень. Юлія​ ​Попова​ ​розповідає,​ ​що​ ​дізналися​ ​учасниці​ ​й​ ​учасники​ ​поїздки​ ​за​ ​ці​ ​три​ ​дні.

Доступне мистецтво, або Як потрапити в музей?

Як часто люди з інвалідністю відвідують музеї, виставки, театральні вистави? Навряд чи хтось веде таку статистику. Однак відвідувачів з інвалідністю було б значно більше, якби музеї та арт-галереї були архітектурно доступними, а для перегляду пропонувалися різні інклюзивні виставки.

Універсальний дизайн: досвід Норвегії

Універсальний дизайн – не тимчасовий модний тренд, а новий спосіб мислення та проектування, що все більше шириться світом. Такий дизайн ще називають дизайном для людей, адже він дозволяє комфортно та вільно користуватись речами, послугами та міським простором всім людям, незалежно від їхнього віку, статі чи стану здоров'я.

Мама на візку, або Як в Україні народити жінкам з інвалідністю?

Не кожна лікарня готова надавати якісні медичні послуги для всіх пацієнток без винятку, включаючи жінок з інвалідністю. Заважає недоступність приміщення, відсутність належного медичного обладнання й… дискримінаційне ставлення деяких лікарів та медпрацівників.

Як розповідати про людей з інвалідністю: поради для журналістів

Медійникам варто уникати такого висвітлення, яке зводить опис людини до однієї характеристики — її інвалідності та заважає побачити людину-особистість. Ми зібрали практичні поради про те, які стереотипи слід руйнувати, до якої коректної мови вдаватися, які кадри використовувати під час зйомки та як спілкуватися з людьми з інвалідністю.

Блог мами: візком по соціальному інфантилізму

Виявляється, дитячим візком можна вивчати толерантність навколишнього світу. Спробуйте провести експеримент: прогуляйтеся з ним по місту, відчуйте, що значить бути безпорадним, як жук, перевернутий на спину. Проводьте такий експеримент раз на рік, і дізнаєтеся, наскільки подорослішало суспільство.

Ідеї Вашого Дому №3/2012 - Сантехніка

При будівництві житлових будинків в нашій державі майже не враховуються інтереси людей, які мають складнощі у пересуванні. Це особливо помітно, якщо звернути увагу на планування санвузлів. Вийти з цієї складної ситуації допомагає спеціалізована сантехніка, яка відповідає основним критеріям зручності та безпеки. 

Універсальний дизайн як виклик війні

У зв'язку із ситуацією на сході України кількість людей, які отримали інвалідність, зростає – як серед цивільного населення, так і серед військових. Військових, які власне поїхали в зону АТО на захист країни. Чи не насмішка з боку держави та нас, громадян, що ми віддячуємо за це – недоступністю?

Доступність водно-розважальних, спортивних і оздоровчих комплексів для маломобільної групи населення (Журнал Aqua Park, серпень 2014)

До маломобільної групи населення в Україні належить 56% громадян. Враховуючи наведену статистику, інфраструктура комплексу повинна бути доступною. У багатьох європейських країнах фізичне обмеження доступу до інфраструктури вважається формою дискримінації. Люди повинні повноцінно жити, користуючись благами цивілізації - отримувати послуги та мати доступ до них.

За місто без бар’єрів

Зізнаюся, коли збиралася їхати до Києва на міжнародну конференцію з універсального дизайну, думала, що мова йтиме про створення зручностей у міському просторі для людей з інвалідністю. Однак, як виявилося, поняття універсального дизайну значно ширше, бо стосується кожного з нас. Звичайно, існує певна спорідненість між поняттями «доступність» та «універсальний дизайн». Але ототожнювати їх не можна. Чому? Спробуємо пояснити.

Приклад для наслідування - Ощадбанк

Минулої п'ятниці на міжнародній конференції з універсальному дизайну, яка пройшла в Києві, підбивали підсумки реалізації Спільної Програми «Сприяння інтеграційній політиці та послугам людей з інвалідністю в Україні», яку в нашій країні впроваджує Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародна організація праці (МОП) і Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ).

Хто отримав інвалідність в зоні АТО - не тільки лікувати, а й працевлаштовувати

Бійців та цивільних жителів, які отримали інвалідність під час воєнних дій, потрібно не тільки лікувати, а й сприяти можливості їх працевлаштування та соціалізації. На цьому наголосив Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич під час семінару "Міжнародний досвід впровадження послуги супроводу на робочому місці та підтримки зайнятості людей з інвалідністю". Про це передає кореспондент Центру інформації про права людини.

Львів не для всіх: 7 критеріїв доступності

Універсальний дизайн — це концепція, що передбачає проектування міського середовища так, аби ним могло користуватися якнайбільше людей. В тому числі люди з особливими потребами. У нашому місті окремі заклади добудовують пандуси, ремонтники понижують деякі тротуари. Але вбиральні для людей на візку чи спеціальні ліфти у будівлях – радше виняток, ніж правило. Tvoemisto.tv розпитало в експерта, як критерії універсального дизайну реалізуються у Львові.

Актуалізовано АТО. Українські міста для всіх чи тільки для обраних?

На жаль, через військові події в Україні кількість наших громадян різного віку, які отримують інвалідність, тільки збільшується. Серед людей, що втрачають сьогодні своє здоров'я, багато діяльних особистостей, які й надалі бажають займати активну життєву позицію. Але чи можливо це в сьогоднішній Україні? Чи є у нас умови для якнайшвидшої адаптації цих людей?

"Дизайн має сенс тоді, коли він служить людям" - іспанський архітектор

- Чому у вас на вулицях не видно людей на візках, незрячих? - цікавиться іспанський архітектор Алехандро дель Кастійо. Ми гуляємо Контрактовою площею і він дивується, на скільки "непрохідною". Рахує, скільки машин припарковано на тротуарах, скільки кіосків і парканів перегороджують шлях пішоходам. - Спробуйте пройтися цією площею із людиною на візку - це буде справжнє раллі для вас обох, - каже він.

Чи може Київ бути комфортним простором для усіх?

Чи можна вважати Київ комфортним простором для усіх його громадян? Згадавши шлях, який нам доводиться долати до місця роботи чи навчання, виникають великі сумніви щодо комфортності нашого міста, попри всі переваги столичного життя. І це, не враховуючи тих труднощів, які постають перед людьми з обмеженими можливостями, які інші люди часто не помічають та не усвідомлюють.

Як зробити місто комфортним для усіх: філософія універсального дизайну

Згідно міжнародної доповіді ВОЗ, 15% світового населення мають інвалідність. Крім цього, зростає кількість людей похилого віку. В Україні - 2,6 млн. людей з інвалідністю, 40% людей пенсійного віку, 5% дітей та 2% вагітних жінок. До чого усі ці цифри? Справа в тому, що саме ці групи людей практично не мають доступу до ключових об'єктів інфраструктури, а, отже, повноцінного життя.