Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів

Витяг

(Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №48/96
прийнята на 48 сесії Генеральної Асамблеї ООН
20 грудня 1993 року)

Неофіційний переклад

II. Цільові галузі для створення рівних можливостей

Правило 5. Доступність

Держави повинні визнати важливість забезпечення доступності в процесі створення рівних можливостей для інвалідів у всіх сферах життя суспільства. Що стосується осіб, які мають будь-які форми інвалідності, то державам слід: а) здійснювати програми дій, з тим щоб зробити матеріальне оточення доступним для інвалідів; і b) вживати заходів для забезпечення їм доступу до інформації та комунікації.

а) Доступ до матеріального оточення

1. Держави повинні вживати заходів для усунення бар’єрів, що перешкоджають використанню матеріального оточення. До числа таких заходів слід включити розробку стандартів і керівних принципів, а також розгляд питання про прийняття законодавчих актів, спрямованих на забезпечення доступу до різних об’єктів загального користування, таким, як житлові приміщення, будівлі, послуги громадського транспорту та інші транспортні засоби, вулиці та інші об’єкти вуличного оточення.

2. Держави повинні забезпечити, щоб архітектори, інженери-будівельники та інші фахівці, які в силу своєї професії займаються проектуванням і створенням матеріального оточення, мали доступ до адекватної інформації про політику з питань, які стосуються інвалідів, і про заходи із забезпечення доступності.

3. Під час проектування і створення матеріального оточення слід з самого початку процесу проектування включати вимоги щодо його доступності.

4. Під час розробки стандартів і норм, які регулюють доступність для інвалідів, слід проводити консультації з організаціями інвалідів, їх слід також залучати до участі в цій діяльності на місцях з самого початку етапу планування під час розробки проектів будівництва громадських об’єктів, що дозволить забезпечити максимальну ступінь доступності для інвалідів до матеріального оточення.

b) Доступ до інформації та комунікацій

1. Інвалідам і, за необхідності, їхнім сім’ям і захисникам їхніх інтересів слід на всіх етапах надавати доступ до всієї інформації, яка стосується діагнозу, прав та наявних послуг і програм. Таку інформацію слід надавати у формі, доступній для інвалідів.

2. Держави повинні розробляти стратегії, покликані зробити інформаційні послуги та документи доступними для різних груп інвалідів. Повинні застосовуватися шрифт Брайля, фонографічні записи, великі шрифти та інші відповідні технології для того, щоб особи з вадами зору мали доступ до письмової інформації та документації. Так само слід застосовувати відповідні технології для забезпечення доступу до звукової інформації осіб з вадами слуху або труднощами розуміння.

3. Слід подбати про те, щоб мова жестів використовувалася для навчання глухих дітей, у їхніх сім’ях і громадах. Слід також надавати послуги з сурдоперекладу для того, щоб сприяти спілкуванню глухих з іншими людьми.

4. Слід також потурбуватись про потреби осіб з іншими комунікативними вадами.

5. Держави повинні заохочувати засоби масової інформації, особливо телебачення, радіо і газети, забезпечувати доступність їхніх послуг.

6. Держави повинні забезпечувати, щоб нові комп’ютеризовані інформаційні системи послуг, які надаються населенню, з самого початку їхнього використання або в результаті необхідної адаптації доступними для інвалідів.

7. Під час розробки заходів із забезпечення доступу до послуг у області інформації слід проводити консультації з організаціями інвалідів.