UD-HUB

Завантажити у форматі PDF

Підписатись на новини UD-HUB

* indicates required

Організатори Вікенду

Ініціатори флешмобу

  • ilo
  • naiu
  • ua
  • voo
  • undp


Спільна Програма ПРООН, ВООЗ та МОП «Сприяння інтеграційній політиці та послугам людей з інвалідністю в Україні», що впроваджується за підтримки Партнерства ООН з питань реалізації прав людей з інвалідністю.

 

Партнери флешмобу

  • LOGO UN UA transparent

  • L 2017 01 04
  • IOM Visibiliy Logo PRIM BLUE PANTONE UA
  • OHCHR logo UKR blue CMYK

 

ВІКЕНД НЕОБМЕЖЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ 2018

Вікенд

необмежених

можливостей

30.11-03.12 2018

 

ВІКЕНД НЕОБМЕЖЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ – це ініціатива започаткована агенціями Організації Об’єднаних Націй в Україні в 2017 році спільно з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України до Міжнародного дня людей з інвалідністю, з метою привернення уваги до їх прав, які порушуються внаслідок недоступних послуг і середовища, та заради усвідомлення широким загалом актуальності цього питання.

Ініціатива реалізується у формі флешмобу, до якого долучаються заклади дозвілля та харчування, які роблять своє середовище та послуги більш доступними та дружніми для відвідувачів з інвалідністю та сімей з дітьми, у тому числі с дітьми з інвалідністю, а також протягом 30 листопада – 3 грудня 2018 року привертають увагу своїх відвідувачів до питань рівності в доступі до закладів та послуг через проведення тематичних заходів.

ЗАПРОШУЄМО ДОЛУЧИТИСЯ ДО ФЛЕШМОБУ «ВІКЕНД НЕОБМЕЖЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ 2018»!

Навіщо це компаніям-учасникам?

  • Це можливість зміцнити свою репутацію та привернути увагу клієнтів, адже за результатами досліджень 70% клієнтів обирають продукцію та послуги соціально-відповідальних компаній.
  • Зробивши свої послуги доступнішими для людей з інвалідністю та відвідувачів з дітьми, учасники ініціативи стають в один ряд із компаніями, що формують світовий тренд соціально-відповідального підходу до ведення бізнесу:
    • Ресторан «Остання Барикада» - фізично-доступний простір для маломобільних клієнтів.
    • Мережа гіпермаркетів Ашан використовує програмне забезпечення для зручної комунікації з працівниками з порушенням слуху.
    • Супермаркети Tescoзапровадили годину тиші без реклами та музики, що зручно для відвідувачів з маленькими дітьми та тих, які мають порушення аутистичного спектру.
    • Бренд Tommy Hilfiger випускає одяг, зручний для людей з інвалідністю.
    • Starbucks відкрили кав’ярню з обслуговуванням жестовою мовою.
  • Це можливість для додаткової та якісної медіа-присутності: організатори надають потужну інформаційну підтримку із залученням ЗМІ та лідерів думок.

Цілі ініціативи:

  • Покращення доступності закладів та послуг для відвідувачів з інвалідністю, у тому числі дітей.
  • Залучення людей з інвалідністю та сімей з дітьми, у тому числі з дітьми, які мають інвалідність до активної участі в соціальному та культурному житті.
  • Привернення уваги широкої громадськості до проблеми рівного доступу до закладів та послуг.

Медійна підтримка флешмобу:

  • Анонсування в ЗМІ.
  • Залучення лідерів думок для представлення учасників флешмобу та висвітлення їх заходів.
  • Висвітлення ініціатив учасників флешмобу в соціальних мережах та ЗМІ.
  • Створення спеціальної карти та розміщення на ній усіх учасників ініціативи за двома категоріями:
    • дружні заклади для людей, які мають інвалідність та відвідувачів з дітьми, у тому числі з інвалідністю;
    • тематичні заходи в рамках ВІКЕНДУ.

Як долучитися:

  1. Бути дружніми та доступним для відвідувачів з інвалідністю та відвідувачів з дітьми, у тому числі з дітьми з інвалідністю. Як це зробити дізнайтесь тут.
    та/або
  2. Провести захід або серію заходів, які будуть адаптовані для участі людей з інвалідністю та/або дітей . Приклади тут.
    та/або
  3. Провести тематичні заходи в рамках ВІКЕНДУ, що створять умови, за яких будь-яка людина зможе отримати новий досвід та усвідомити проблему недоступності.
    Приклади тут.

Учасники ВІКЕНДУ НЕОБМЕЖЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ 2017: кінотеатр Multiplex, онлайн-кінотеатр MEGOGO, кінотеатр «Кінопанорама», Сім’я ресторанів Діми Борисова, Музей в темряві «Третя після опівночі», Національний музей Тараса Шевченка, Музей історії Києва, Київський академічний театр ляльок, та багато інших.

Щоб стати учасником ВІКЕНДУ НЕОБМЕЖЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ 2018

заповніть заявку

Слідкуйте за ВІКЕНДОМ у Facebook

За додатковою інформацією звертайтеся:
opportunities.weekend@gmail.com

Юлія Черноморець,
координаторка ініціативи від Програми розвитку ООН,
+38063 282 4410

Маломобільні групи населення: хто це?

Універсальний дизайн – це філософія, яка передбачає проектування продукції та середовища, дбаючи про його доступність та зручність для якомога більшої кількості людей. Часто говорять, що універсальний дизайн застосовується для зручності маломобільних груп населення. В свою чергу, термін «маломобільні групи» часто вживають як синонім поняттю «люди з інвалідністю», що насправді не так, адже люди з інвалідністю - лише одна з категорій маломобільних груп.

Норми та стандарти України

Законодавче та нормативне забезпечення життєдіяльності маломобільних груп населення

У 1993 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла «Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів», які базуються на основних міжнародних правових актах і констатують необхідність реалізації заходів, щодо забезпечення людей з інвалідністю рівними можливостями з іншими мешканцями, в тому числі і доступності до житла, будинків і споруд громадського обслуговування, місць роботи та відпочинку. Чинне законодавство України, також відповідає положенням «Стандартних правил...» щодо маломобільних груп населення (далі – МГН).

Перелік об’єктів (будинків, споруд, приміщень, місць обслуговування), доступних маломобільним відвідувачам, повинен встановлюватися завданням на проектування, що затверджується у встановленому порядку за узгодженням з територіальними органами соціального захисту населення з урахуванням думки громадських об’єднань людей з інвалідністю.

На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної практики проектування, будівництва та експлуатації житлових та громадських будинків і споруд, а також з урахуванням досвіду експериментального проектування та реконструкції об’єктів з організацією доступності МГН за ступенем значущості критерії організації безбар’єрного архітектурного середовища повинні мати такий порядок пріоритетів: доступність, безпека, інформативність і зручність.

Так, критерій доступності повинен містити вимоги:

  • до можливості безперешкодного і зручного руху маломобільних відвідувачів земельною ділянкою або закладом обслуговування;
  • до входів до будинків;
  • до дверних і відкритих прорізів;
  • до безперешкодного руху комунікаційними шляхами, приміщеннями і просторами як у будинку, так і на земельній ділянці;
  • до можливості своєчасно скористатися місцями відпочинку, очікування і попутного обслуговування;
  • щодо проходів до різного обладнання і меблів;
  • до ширини внутрішніх сходів.

Під безпекою слід розуміти можливість безперешкодного проживання у житловому будинку, відвідування об’єктів обслуговування без ризику бути травмованим будь-яким чином або заподіяти шкоду своєму майну, будинку, споруді чи обладнанню. Це стосується розміщення вхідних площадок, сходів і підйомних пристроїв та їх захист від атмосферних опадів; шляхів руху маломобільних відвідувачів усередині будинку, а також матеріалів для огороджень, дверей і т. ін.

До вимог критерію інформативності рекомендується включити:

  • своєчасне розпізнавання орієнтирів у архітектурному середовищі будинків;
  • точну ідентифікацію свого місця знаходження і місць, які є метою відвідування;
  • використання засобів інформування, які відповідають особливостям різноманітних груп споживачів;
  • можливість ефективної орієнтації відвідувачів як у світлий, так і в темний час доби;
  • скорочення часу і зусиль на отримання необхідної інформації;
  • можливість мати безперервну інформативну підтримку на усьому шляху руху будинком.

Критерій зручності рекомендується формувати на основі таких вимог:

  • створення умов для комфортного проживання мешканців житлових будинків, для мінімальних витрат часу і зусиль на задоволення своїх потреб відвідувача об’єктів обслуговування;
  • забезпечення своєчасної можливості відпочинку, очікування і додаткового обслуговування;
  • забезпечення умов для компенсації зусиль, які були витрачені під час руху і отримання послуг;
  • підвищення якості обслуговування через його концентрацію у просторі будинку;
  • збільшення асортименту послуг з урахуванням стану здоров’я відвідувачів за рахунок створення додаткових умов, які допомагають відвідувачеві в отриманні необхідного обслуговування.

Нормалізацію зазначених пріоритетів пропонується запроваджувати на основі ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», які набули чинності з 1 травня 2007 року і введені на заміну ще радянського ВСН 62-91 «Проектирование среды жизнедеятельности с учетом потребностей инвалидов и маломобильных групп населения».

ДБН складається з 7 розділів, в яких послідовно розглядаються сфера застосування, нормативні посилання, терміни та визначення понять, загальні положення, вимоги до земельних ділянок, загальні вимоги до будинків і споруд, які включають:

  • входи та шляхи руху;
  • сходи і пандуси;
  • ліфти і підйомники;
  • шляхи евакуації;
  • внутрішнє обладнання;
  • санітарно-гігієнічні приміщення;
  • особливі вимоги до середовища життєдіяльності МГН, які включають:

- житлові будинки і приміщення;
- зони обслуговування відвідувачів у громадських будинках;
- робочі місця.

У додатках А, Б, В наводяться:

  • розрахунок рівня пожежної безпеки маломобільних груп населення (таблиці А.1 та А.2);
  • розрахунок кількості ліфтів, необхідних для порятунку людей з інвалідністю із зони безпеки, та бібліографія.

Не дивлячись на те, що в наш час діють більше 10 нормативних документів (ДБН, СНиП тощо) на даний час найбільш слабкою і відсталою ланкою залишається діяльність, безпосередньо пов’язана з роботою архітекторів, проектувальників, сферою управління, розвитком міст та інших населених пунктів, міською інфраструктурою, благоустроєм і обладнанням міського простору, плануванням і обладнанням будинків і споруд, інформаційних і орієнтувальних просторів.

Широке застосування законодавчих та нормативних документів з питань формування максимально зручних умов життєдіяльності маломобільних груп населення – це один із критеріїв на шляху України до Європейського Союзу.

Перелік Державних будівельних норм

  1. ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» (Витяг)
  2. ДБН В.2.3-4-2000 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги» (Витяг)
  3. ДБН В.2.3-5-2001 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів» (Витяг)
  4. ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я»
  5. ДБН В.2.2-16-2006 «будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади»
  6. ДБН В.2.2-13-2003 «Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди» (Витяг)
  7. ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (Витяг)
  8. ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»

Перелік нових Державних будівельних норм

  1. ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”
  2. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»
  3. ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів»
  4. ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди: Заклади освіти»
  5. ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки і споруди: Заклади дошкільної освіти»

ДБН В.2.3-5-2001 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів» (Витяг)

ДБН В.2.3-5-2001 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів» у яких подаються вимоги до обладнання пішохідних доріжок і тротуарів для руху МГН, а також пішохідних переходів.

ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»

ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» є основоположними нормами, які набули чинності з 01.05.2007 і введені на заміну ВСН 62-91 «Проектирование среды жизнедеятельности с учетом потребностей инвалидов и маломобильных групп населения».

У цьому документів містяться вимоги до проектування та реконструкції цивільних (житлових та громадських) будинків і споруд. У ньому наводяться вимоги до облаштування земельних ділянок, де враховуються різні види тактильних засобів на пішохідних шляхах; облаштування автостоянок; спорудження сходів і пандусів, світлової та звукової інформуючої сигналізації ліфтів та підйомників; вимоги до світлової застосування опоряджувальних матеріалів для організації шляхів евакуації та пожежнобезпечних зон.

ДБН В.2.3-4-2000 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги» (Витяг)

В ДБН В.2.3-4-2000 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги» сформульовано вимоги до забезпечення можливості руху по пішохідних доріжках інвалідних колясок.

ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я

У ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я». У всіх розділах цього документу містяться вимоги до забезпечення доступності для МГН.

Ці норми є складовою частиною системи нормативних документів на громадські будинки і споруди, базовим документом якої є ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки і споруди. Основні положення»

Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров’я незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, а також приміщень медичного призначення, вбудованих чи таких, що входять до складу інших типів будинків.

Вимоги цих Норм є обов’язковими для юридичних та фізичних осіб-суб’єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності.

Перелік видів будинків і споруд закладів охорони здоров’я наведений у додатку А.

Перелік документів, на які наведені посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.

Терміни та їх визначення наведені у додатку В.

ДБН В.2.2-16-2006 «Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади»

ДБН В.2.2-16-2006 «будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади» зазначено вимоги до організації автостоянок, об’ємно-планувальних рішень будинків і приміщень кінотеатрів, клубів, центрів дозвілля, театрів з урахуванням потреб осіб з інвалідністю.

Ці норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих однозальних і багатозальних будинків та споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів:

  • кінотеатрів цілорічної та сезонної дії з кіно та відео залами, а також відеокомплексів;
  • театрів драматичних, музично-драматичних, музичної комедії, опери та балету;
  • клубів, центрів дозвілля.

Вимоги цих Норм є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Ці норми не поширюються на культурно-видовищні та дозвіллєві заклади місткістю понад 1500 місць для глядачів, цирки, казино, спеціалізовані театри і кінотеатри.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.

Терміни та визначення понять, які використовуються у цих нормах, наведені у додатку Д.

Основні моменти стосовно забезпечення життєдіяльності людей з обмеженими фізичними можливостями наведені в наступних розділах:

  1. Загальні положення.
  2. Вимоги до земельних ділянок.
  3. Об’ємно - планувальні рішення будинків і приміщень.

Анкета визначення доступності

ПЕРШ НІЖ ПОЧАТИ ОБСТЕЖЕННЯ

Обстеження доступності проводиться не спонтанно, а на чиєсь замовлення. Замовник може і повинен конкретизувати мету аудиту, межі об'єкту, ймовірно обсяг планованого переобладнання. Може бути, наприклад, замовлення на аудит будинку школи, а може лише на кабіну ліфту. Добре також наперед вияснити, що це за об'єкт, як він використовується зараз і як планується, які працівники і хто є клієнтами об'єкту, що обстежується, в чому головні проблеми. Може щось уже зроблено для доступності об'єкту, який наступний етап. Наперед треба зібрати максимум потрібної інформації, це заощадить час.

Варто ще раз переглянути ті розділи будівельних стандартів, які можуть знадобитися в ході аудиту. Якщо є план чи карта, треба їх мати з собою. Можна заздалегідь намітити приблизний маршрут аудиту. Слід подбати про офіційний дозвіл на доступ і про можливість потрапити у всі необхідні місця. Представник замовника може бути присутній або ні в групі, що проводить аудит.

Сам аудитор - як правило лише консультант, він дає поради, а рішення про те, які і як саме зробити переобладнання, прийматиме замовник з допомогою інших спеціалістів. Тому треба зберігати коректність, точність думки, реалізм та уникати суб'єктивності. Довіряйте стандартам та інструментам.

ІНСТРУМЕНТИ

Для проведення аудиту використовують такий інвентар:

Рулетка Для вимірювання ширини, висоти, довжини
Штангенциркуль Для вимірювання товщини поруччя
Рівень Для вимірювання нахилів площин
Динамометр Для вимірювання сили відкриття та закриття дверей
Секундомір Для вимірювання часу закривання дверей ліфта
Диктофон Для запису даних аудиту
Фотоапарат Знімання об'єкта до і після завершення робіт з метою фіксації змін
Зошит та ручка Запис даних на папері
Одяг Одяг повинен бути яскравим та відбивати світло, тому, що деякі виміри доведеться робити на проїжджій частині

Інструменти мають бути справними, деякі з них потребують періодичної офіційної перевірки. Часом буває необхідно провести також більш специфічні виміри - наприклад рівня шуму, освітлення чи загазованості.

Техніка і спосіб вимірювання також мають значення. Треба думати реалістично, як користувачі. Заміри віддалі, простору потрібно робити в критичних місцях - напр. у найвужчому місці, там де прохід перекривають предмети, а ширина проходу дверей чи балкону береться „на просвіт", тобто враховуючи виступання полотна відчинених дверей, віддаль до парапету, а не до краю плити, з врахуванням виступаючих елементів, які можуть заважати в пересуванні. Всі виміри позначаються на плані та заносяться в журнал. Якщо вимірювання наговорюються на диктофон, опісля їх треба переслухати та внести в журнал і на план. Для користування всіма цими пристроями в складі групи часом необхідно мати з собою асистента, достатньо дужого й акуратного.

Керівництво до заповнення Анкети аудиту (визначення) доступності.

Пропонована методика полягає на огляді об’єкту та занесення даних обстеження до Анкети, відповідно до її розділів.

А) Спочатку заповнюється титульна сторінка Анкети (стор. 1), котра несе інформацію:

  • про назву об’єкту,
  • дату проведення аудиту,
  • місце розташування об’єкту,
  • ім’я керівника і інших відповідальних осіб,
  • адресу, телефон тощо,
  • а також ім’я особи, яка проводила аудит (обстеження).

В) Після заповнення титульної сторінки (стор. 1), приступаємо до огляду та проведення вимірів прилеглої до об’єкту території (Частина I).

Зокрема:

  1. безбар’єрність на пішохідних шляхах та пішохідних переходах.
  2. наявність місць для паркування автомобілів, зокрема, призначених і пристосованих для інвалідів;

В приміщенні, по черзі, відзначаємо, який із перетинів пішохідних шляхів з проїздами відповідає нормативам, описаним вище, а який ні. При цьому можемо виписувати конкретні назви вулиць чи номери будинку, де знаходиться цей перетин, або просто умовно пронумерувати усі перетини пішохідних шляхів з проїздами.

Далі заповнюємо Частину II, яка стосується доступності до будівлі та приміщень в середині будівлі, відповідно відзначаючи «так» або «ні».

Якщо будівля є одноповерховою, беремо до уваги для заповнення розділ 4.

Якщо будівля багатоповерхова, заповнюємо розділ 4*.

Заповнивши кожен розділ окремо, відповідно до кількості відмічених «так»,

Нараховуємо кількість балів.

С) Заповнивши усі розділи 3-ї, 4-ї сторінок, повертаємося до 2-ї сторінки, де є розділ «Висновки». (Фактично ця сторінка є зворотом 1-ї, тобто титульної сторінки). Сюди ми вписуємо у кожний розділ висновки.

В кінцевому результаті ми матимемо документ на одному листку про результат аудиту, на котрому будуть відзначені дані:

  • лицева сторінка (стор. 1) – про об’єкт, на котрому проводився аудит;
  • зворотна сторінка (стор. 2) – про стан доступності цього об’єкту та пропозиції щодо покращення ситуації.

Завантажити Анкету аудиту (визначення) доступності

ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» (Витяг)

У ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» сформульовано вимоги до вузлів та комунікацій, спеціальних ліфтів і підйомників, безпеки експлуатації будинків, шляхів евакуації, до параметрів зон, просторів та елементів будинків і приміщень.

Термінологічний словник

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Адаптація – пристосування до нових умов, тут: пристосування середовища життєдіяльності, будинків і споруд до потреб маломобільних груп населення.

Балкон - виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку.

Веранда - засклене неопалюване приміщення, прибудоване до малоповерхового будинку або вбудоване у нього, яке не має обмеження за глибиною.

Візуальні засоби інформації – тут: носії інформації у вигляді помітних зором текстів, знаків, символів, світлових сигналів тощо, переданих у тому числі людям із порушенням функцій органів слуху.

Доступні для МНГ будинки і споруди – будинки і споруди, у яких реалізований комплекс архітектурно - планованих, інженерно – технологічних, ергономічних, конструкційних і організаційних заходів, що відповідають нормативним вимогам щодо забезпечення доступності і безпеки МГН.

Елемент – складова частина будь-чого, тут: архітектурний, технічний або механічний компонент ділянки, будинку або приміщення, наприклад, робоче місце, місце відпочинку, душ, телефонна кабіна, двері, керуючий пристрій, ручка, поручень тощо.

Житло І категорії (комерційне) - житло з нормованими нижніми і ненормованими верхніми межами площ квартир та одноквартирних житлових будинків (чи котеджів), які забезпечують рівень комфорту проживання не нижче за мінімально допустимий.

Житло II категорії (соціальне) - житло з нормованими нижніми і верхніми межами площ квартир та житлових кімнат гуртожитків відповідно до чинних санітарних норм, які забезпечують мінімально допустимий рівень комфорту проживання.

Житловий будинок секційного типу - будинок, що складається з однієї або декількох секцій.

Житловий будинок коридорного (галерейного) типу - будинок, у якому квартири (або кімнати гуртожитків) мають виходи через загальний коридор (галерею) не менше ніж на двоє сходів.

Житлове приміщення - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, при­значене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарко-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Житловий осередок гуртожитку - група житлових кімнат, об'єднаних підсобними приміщен­нями загального користування.

Зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Загальна площа квартири (житлового будинку) - сумарна площа житлових і підсобних при­міщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом від­повідно до додатка В.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912).

Квартира - комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум); житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу,

Квартира у двох рівнях - квартира, житлові та підсобні приміщення якої розміщені на двох суміжних поверхах і об'єднані внутрішньо квартирними сходами.

Кухня-ніша - невідокремлений перегородкою простір у структурі житлової кімнати чи перед­покою для розміщення кухонного обладнання без обіднього місця; може освітлюватися природним або "другим" світлом через фрамугу.

Ліфтовий хол – Спеціальне приміщення, розташоване біль входу до ліфта.

Лоджія - перекрите й обгороджене у плані з трьох боків приміщення, відкрите до зовнішнього простору або засклене, що служить для відпочинку влітку. Засклена лоджія не є верандою.

Льох - споруда, заглиблена в землю, для цілорічного зберігання продуктів. Може бути розташованим окремо, під житловим будинком або господарською будівлею.

Малоповерхова забудова - забудова території одно-, дво-. триповерховими житловими будинками різних типів.

Мало мобільні групи населення (МГН) – люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержані послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До маломобільних груп населення тут віднесені особи з інвалідністю, люди з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, люди старшого (похилого) віку, люди з дитячими колясками тощо.

Нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Одноквартирний житловий будинок - індивідуальний житловий будинок, що має при будинкову ділянку.

Підсобні приміщення квартири - приміщення, призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора), а також передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор тощо.

Підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні. комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо).

Перекладач жестової мови – фахівець у сфері послідовного та (або) синхронного перекладу (інтерпретації) між словесною та жестовою мовами.

Площа квартири - сумарна площа житлових і підсобних приміщень квартири без урахування лоджій, балконів, веранд і терас.

Планувальна позначка землі - рівень землі на межі вимощення.

Поверх мансардний (мансарда) - поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі.

Поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі.

Поверх основний - поверх (для розрахунку ліфтів), на який мешканці мають нормальний доступ із прибудинкової території.

Поверх перший - нижній надземний поверх житлового будинку.

Поверх підвальний (перший підземний поверх) - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення,

Поверх підземний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на всю висоту приміщення.

Поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку.

Поверх цокольний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше половини висоти приміщень.

Пожежобезпечна зона – частина будинку, споруди, протипожежного відсіку, виділена протипожежними перешкодами для захисту людей від небезпечних факторів пожежі протягом заданого часу (від моменту виникнення пожежі до завершення рятувальних робіт), забезпечення комплексом заходів для проведення евакуації і рятування.

Приквартирна ділянка - земельна ділянка, що примикає до житлового будинку (квартири) з безпосереднім виходом до нього.

Приміщення технічні - приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо,

Протяжний будинок - будинок, довжина якого у три і більше разів перевищує його висоту,

Світловий карман - приміщення з прямим природним освітленням, що примикає до коридору і служить для його освітлення.

Світловий ліхтар - засклена конструкція покриття для освітлення приміщень сходової клітки або внутрішнього дворика.

Секція житлового будинку - будинок або частина житлового будинку (відокремлена від інших частин глухою стіною) із квартирами (кімнатами гуртожитків), що мають вихід на одну сходову клітку або безпосередньо через коридор. Площа квартир на поверсі секції, як правило, не перевищує 500 м2.

Сільський садибний будинок - односімейний житловий будинок загальною площею, як правило, до 250 м2, розташований на земельній ділянці у сільській місцевості разом зі спорудами господарського призначення, садом і городом.

Система засобів інформації (інформаційні засоби) – тут: сукупність носіїв інформації, що забезпечують для МГН своєчасне орієнтування у просторі, сприяють безпеці і зручності пересування, а також інформують про властивості середовища життєдіяльності.

Смуга руху – частина пішохідного шляху, призначена для руху в один ряд в одному напрямку.

Спеціалізований елемент – тут: елемент до якого (як до об’єкта нормування) ставляться вимоги щодо адаптації з урахуванням конкретних або сукупних порушень здоров’я людини.

Суміщений санвузол - приміщення, обладнане унітазом, ванною (чи душовим піддоном) і умивальником.

Сходово-ліфтовий вузол - приміщення, призначене для розміщення вертикальних комунікацій: сходової клітки, ліфтів.

Тамбур - прохідний простір між дверима, призначений для захисту від проникнення холодного повітря, диму і запахів при вході до будинку, у сходову клітку або інші приміщення.

Тактильні засоби інформації – носії інформації, що перекладаються людиною з порушенням зору і сприймаються шляхом дотику.

Тераса - обгороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді площадки для відпочинку, що може мати дах; розміщується на землі або над нижче розташованим поверхом.

Тексофон – апарат для передавання, приймання і ведення діалогу по телефону особами з порушенням слуху в текстовому режимі. Апарат забезпечений клавіатурою і дисплеєм для відображення текстової інформації.

Технічне оснащення багатоквартирного житлового будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні, обладнання пожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидаляння; пристрої ліфтів, центральних розподільних щитів, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Тифлотехнічні засоби – засоби, що полегшують людям з порушенням зору роботу і засвоєння інформації (магнітофони, диктофони, письмові прилади, клавіатура зі шрифтом Брайля).

Універсальний дизайн – стратегія, спрямована на те, щоб проектування і компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікацій, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування. Це економічно ефективний підхід, бо задовольняє потреби всіх користувачів вже на початковому етапі розробки та проектування і виключає майбутні нераціональні витрати. В основі Універсального Дизайну – повага до прав людини.

Універсальний елемент – елемент, що проектується з урахуванням можливого використання усіма категоріями населення, у тому числі МГН.

Умовна висота будинку - за 2,18 ДБН В. 1.1-7.

Холодна комора - приміщення, розташоване в неопалюваному об'ємі квартири (будинку).

Шахта для провітрювання - захищений вентиляційними ґратами порожнистий вертикальний простір на висоту будинку з горизонтальним перерізом не менше 1/30 загальної площі усіх провітрюваних квартир на поверсі.

Шлях руху – тут: пішохідний шлях, який використовується МГН, у тому числі людьми з інвалідністю, що пересуваються за допомогою на крісла-колісного, для переміщення по ділянці (доріжки, тротуари, пандуси тощо), а також на вході до будинку або споруди та всередині будинку і споруд (горизонтальні і вертикальні комунікації).

У Києві відбулася перша міжнародна конференція з Універсального Дизайну

13 лютого 2015 року в Києві відбулася перша міжнародна конференція «Універсальний Дизайн як запорука розвитку інклюзивного суспільства», яка зібрала більше 200 представників бізнесу, влади, ЗМІ, негромадських організацій, а також архітекторів, урбаністів, активістів, студентів, викладачів.

JOINT PROGRAMME “PROMOTING MAINSTREAM POLICIES AND SERVICES FOR PERSONS WITH DISABILITIES IN UKRAINE”

The conference agenda is subject to change

INTERNATIONAL CONFERENCE
Universal Design a Tool for Building Inclusive Society

13 February 2015
Kyiv, Ukraine

AGENDA

09:00 – 09:30

Registration. Media accreditation.

09:30 – 10:00

Opening of the conference. Welcoming remarks.

Mr. Pavlo Rozenko, Minister of Social Policy of Ukraine (expected)

Mr. Valeriy Sushkevych, President’s Ombudsman on persons with disabilities, Chair of the National Assembly of Persons with Disabilities of Ukraine

Ms. Inita Paulovica, UNDP Deputy Resident Representative in Ukraine (TBC)

10:00 – 10:45

Raising awareness on Universal Design in Ukraine. Results of the Joint Programme.

Ms. Kristina Bagramian, Project Manager, Joint Programme “Promoting Mainstream Policies and Services for persons with Disabilities in Ukraine”

Ms. Larysa Baida, Department Head, National Assembly of Persons with Disabilities of Ukraine

10:45 – 11:15

Coffee break.

11:30 – 13:00

Panel session. Best practices of introducing Universal Design, Accessibility and Inclusion in Ukraine and worldwide.

Norwegian experience of introducing Universal Design.
Mr. Einar Lund, Senior Adviser, Department of Planning, Norwegian Ministry of Local Government and Modernisation

Implementation by the Ministry of Infrastructure of Ukraine of the state accessibility policy of the transport system and postal communication for the persons with limited mobility.
Mr. Mykola Horbaha, Director of the Security Department

Equal opportunity policy at the British Council in Ukraine and globally.
Ms. Kateryna Tytarchuk, Corporate Courses Manager, equal opportunity policy coordinator of the British Council in Ukraine

Bank for everyone.
Representative of Oschadbank, Mr. Yevgen Deyneko, Retail Director of IDNT

Inclusive employment: case of Auchan hypermarket.
Ms. Tamara Levchenko, Head of HR Department, and Ms. Constance Boris, Communication Department of Auchan-Ukraine

Introduction of early intervention service in Ukraine.
Ms. Anna Kukuruza, President of the Charity Fund “Early Intervention Institute”

First accessible tram of Ukrainian production.
Mr. Yaroslav Hrybalsky, National Coordinator of the Programme "Ukraine without barriers" of the National Assembly of Persons with Disabilities in Ukraine

Presentation of the Kyiv Street Manual.
Ms. Daryna Bylym and Ms. Anna Bondar, architects of the Institute “CityCivilProject”

13:00 – 14:00

Lunch.

14:00 – 16:00

Group work in sections.

Section 1. Universal Design in healthcare.
Moderator: Ms. Natalia Korol, Director of non-communicable diseases, WHO Country Office in Ukraine

Universal Design in medicine.
Mr. Andriy Zinchuk, Department of Social Medicine and Healthcare Economics, Kharkiv National Medical University

Ethics of communication with people having disabilities.
Ms. Oksana Samolysova, Department of Ukrainian language, psychology and pedagogy, associate professor, Kharkiv National Medical University

Psychological and emotional aspects of medical services provision to patients with disabilities.
Ms. Lyudmila Fomin, head of the Department of Ukrainian language, psychology and pedagogy, associate professor, Kharkiv National Medical University

Section 2. Universal Design in education.

Moderators:
Ms. Nelya Kovalyuk, Elected Member of Zhytomyr City Council
Ms. Larysa Baida, Department Head of the National Assembly of Persons with Disabilities of Ukraine

Inclusive education: theoretical and practical aspects.
Ms. Larysa Baida, Department Head of the National Assembly of Persons with Disabilities

University “Ukraine”: from integration to inclusion.
Ms. Kateryna Kolchenko, Advisor on Inclusion, Head of Department of Social Work at the University “Ukraine

Section 3. Universal Design in transport and architecture.

Moderators:
Mr. Yaroslav Hrybalsky, National Coordinator of the Programme "Ukraine without barriers" of the National Assembly of Persons with Disabilities in Ukraine
Mr. Yuriy Vasilchenko, Vice-Head of Department of Licencing, Monitoring and passportisation at State Architecture and Construction Inspection

Analysis of the state building standards in Ukraine and objects of accessibility.
Mr. Yaroslav Hrybalsky, National Coordinator of the Programme "Ukraine without barriers" of the National Assembly of Persons with Disabilities in Ukraine

Analysis of the problems and prospects for the introduction of Universal Design in Ukraine.
Mr. Yuriy Vasilchenko, Vice-Head of Department of Licencing, Monitoring and passportisation at State Architecture and Construction Inspection

Accessibility criteria for commercial real estate. Ms. Olga Solovei, CEO and Co-founder, Ukrainian Real Estate Club

Accessibility criteria for residential real estate.
Ms. Yaroslava Chapko, CEO of the consulting company “City Development Solutions”

Accessibility criteria for motor vehicles.
Mr. Andriy Harpynyuk, Deputy Director of the State Enterprise "State Road Transport Research and Design Institute"

Partnership of community and government in implementation of Universal Design principles.
Ms. Raisa Panasyuk, Head of NGO “Harmonia” in Vinnytsya city, Ukraine

Community impact on inclusive city planning.
Mr. Grygoriy Melnychuk, urban and civic activist, journalist, blogger

Section 4. Universal Design in employment.

Moderators:
Ms. Viktoria Nazarenko, Consultant of Job Support Model, Secretary-General of the National Assembly of Persons with Disabilities
Mr. Serhiy Kit, Vice-Head of private enterprise of people with visual impairments

Presentation of the model of job support and coaching.
Ms. Viktoria Nazarenko, Consultant of Job Support Model, Representative of the National Assembly of Persons with Disabilities of Ukraine

Discussion of the model and development of recommendations.

16:00 – 16:30

Coffee break.

16:30 – 17:30

Panel Session. Final remarks.
Next Steps for Introduction of Universal Design and Accessibility in Ukraine.
Moderator: Ms. Kristina Bagramian, Project Manager, Joint Programme

Panel participants:
Mr. Einar Lund, Senior Adviser, Department of Planning, Norwegian Ministry of Local Government and Modernisation

Mr. Viktor Zotov, chief architect and owner of the Bureau "Zotov & Co", founder of the international architecture festival CANactions

Анкета

Вітаємо! На жаль, реєстрація на конференцію вже закрита. Щодо акредитації ЗМІ, будь ласка, звертайтеся до: alina.stetsenko@undp.org

Thank You!

Thank you for registering to participate in the International Conference on Universal Design.

We will confirm your participation in the Conference as soon as we can.

Дякуємо!

Дякуємо! Ми отримали Вашу заявку.

Підтвердження участі у Конференції буде надіслано Вам не пізніше 06 лютого 2015 року.

Програма конференції

В програмі можливі зміни

 СПІЛЬНА ПРОГРАМА «СПРИЯННЯ ІНТЕГРАЦІЙНІЙ ПОЛІТИЦІ
ТА ПОСЛУГАМ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УКРАЇНІ»

МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ
Універсальний Дизайн як запорука
розвитку інклюзивного суспільства

13 лютого 2015 року
м. Київ

ПРОГРАМА
 

09:00 – 09:30

Реєстрація та акредитація ЗМІ.

09:30 – 10:00

Відкриття конференції. Вітальне слово.

Павло Розенко, Міністр соціальної політики України (очікується)

Валерій Сушкевич, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, Голова Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України»

Ініта Пауловіча, Заступник Постійного представника ПРООН в Україні (запрошено)

10:00 – 10:45

Результати проекту.

Принципи Універсального Дизайну та їх поширення в рамках Спільної Програми.

Крістіна Баграмян, Менеджер Спільної Програми «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні»

Лариса Байда, керівник відділу ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»

10:45 – 11:15

Перерва на каву.

11:30 – 13:00

Пленарне засідання. Кращі практики впровадження Універсального Дизайну, Доступності та Інклюзії в Україні та в світі.

Досвід Норвегії у впровадженні Універсального Дизайну.
Ейнар Лунд, старший радник департаменту планування Міністерства Норвегії з місцевого самоврядування та модернізації

Реалізація Міністерством інфраструктури України державної політики з питань доступності транспортно-дорожнього комплексу та галузі поштового зв’язку для мало мобільних груп населення.
Микола Горбаха, директор департаменту безпеки Міністерства інфраструктури України

Політика рівних можливостей в Британській раді в Україні та в світі.
Катерина Титарчук, менеджер корпоративних курсів, координатор політики рівних можливостей Британської Ради в Україні

Банк для кожного.
Артур Цвинтарний, начальник управління маркетингу та реклами АТ «Ощадбанк», Євгеній Дейнеко, рітейл директор компанії IDNT

Інклюзивне працевлаштування: кейс гіпермаркету Ашан.
Тамара Левченко, начальник відділу адміністративного обліку персоналу, та Констанс Боріс, начальник відділу комунікацій, «Ашан Україна»

Впровадження послуги раннього втручання в Україні.
Анна Кукуруза, президент Благодійного фонду «Інститут раннього втручання»

Перший доступний трамвай українського виробництва.
Ярослав Грибальський, національний координатор програми «Безбар’єрна Україна» ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»

Довідник з облаштування міського простору м. Києва.
Дарина Билим та Анна Бондар, архітектори Інституту «МіськЦивільПроект»

13:00 – 14:00

Обід.

14:00 – 16:00

Секційні засідання.

Секція 1. Універсальний Дизайн в охороні здоров’я.
Модератор: Наталія Король, керівник відділу неінфекційних захворювань, Бюро ВООЗ в Україні

Універсальний Дизайн в медицині.
Андрій Зінчук, асистент кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я, Харківський національний медичний університет

Етика спілкування з людьми, що мають інвалідність.
Оксана Самолисова, викладач кафедри української мови, основ психології та педагогіки, Харківський національний медичний університет

Психоемоційні особливості надання медичних послуг пацієнтам з інвалідністю.
Людмила Фоміна, завідувач кафедри української мови, основ психології та педагогіки, доцент, Харківський національний медичний університет

Секція 2. Універсальний Дизайн в освіті.
Модератори:
Лариса Байда, керівник відділу ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»
Неля Ковалюк, Депутат житомирської міської ради

Інклюзивне навчання: теоретичні та практичні аспекти.
Лариса Байда, керівник відділу ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»

Університет «Україна»: від інтеграції до інклюзії.
Катерина Кольченко, радник з питань інклюзії, зав. кафедри соціальної роботи університету «Україна»

Секція 3. Універсальний Дизайн в транспорті та архітектурі .

Модератори:
Ярослав Грибальський, національний координатор програми «Безбар’єрна Україна» ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»
Юрій Васильченко, заступник начальника Управління ліцензування, обстеження та паспортизації Державної архітектурно-будівельної інспекції

Аналіз державних будівельних норм та доступності об’єктів в Україні
Ярослав Грибальський, національний координатор програми «Безбар’єрна Україна» ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»

Аналіз проблем та перспектив впровадження Універсального Дизайну в Україні.
Юрій Васильченко, заступник начальника Управління ліцензування, обстеження та паспортизації Державної архітектурно-будівельної інспекції

Класифікація офісної нерухомості та нові критерії доступності.
Ольга Соловей, директор Ukrainian Real Estate Club

Критерії доступності для об’єктів житлової нерухомості.
Ярослава Чапко, директор консалтингової компанії City Development Solutions

Критерії доступності до автомобільних транспортних засобів.
Андрій Гарпинюк, заступник директора ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний та проектний інститут»

Партнерство громади та влади в реалізації принципів універсального дизайну.
Раїса Панасюк, голова громадської організації «Гармонія» у м. Вінниця

Вплив громадськості на облаштування міст: кейс.
Григорій Мельничук, урбаніст, громадський активіст, журналіст та блогер

Секція 4. Універсальний Дизайн на робочому місці.

Модератори:
Вікторія Назаренко, консультант з питань працевлаштування та супроводу на робочому місці, генеральний секретар ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»
Сергій Кіт, віце-президент приватного підприємства людей з порушеннями зору

Представлення моделі супроводу на робочому місці.
Вікторія Назаренко, консультант з питань працевлаштування та супроводу на робочому місці, представник ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»

Обговорення моделі та розробка рекомендацій в секції.

16: 00 – 16:30

Перерва на каву.

16: 30 – 17:30

Пленарне засідання. Підведення підсумків.

Наступні кроки для впровадження Універсального Дизайну та Доступності в Україні

Модератор: Крістіна Баграмян, Менеджер Спільної Програми «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні»

Учасники дискусії:

Ейнар Лунд, старший радник департаменту планування Міністерства Норвегії з місцевого самоврядування та модернізації

Віктор Зотов, головний архітектор і власник «Бюро Зотов і Ко», засновник міжнародного архітектурного фестивалю «CANactions»

Лариса Байда, керівник відділу ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»

Ярослав Грибальський, національний координатор програми «Безбар’єрна Україна» ВГО «Національна Асамблея інвалідів України»

Габріель Акімова, керівник програми «Захист дітей», Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Представництво в Україні

Принципи універсального дизайну

Принципи універсального дизайну були розроблені у 1997 р. групою, до складу якої входили архітектори, дизайнери товарів, інженери та дослідники дизайну оточуючого середовища.

Згідно з позицією Центру з питань універсального дизайну в NCSU (NCSU – North Carolina State University - Державний університет Північної Кароліни) принципи можна застосовувати для оцінки існуючого дизайну, спрямування процесу подальшого розвитку дизайну та навчання як дизайнерів, так і споживачів використовувати товари та умови оточуючого середовища за більш придатними характеристиками.

Принцип 1: Рівноправне використання

Принцип рівності та доступності середовища для кожного – надання однакових засобів для всіх користувачів з метою уникнення уособлення окремих груп населення. Дизайн має бути корисним та легким у сприйнятті та використанні для людей з різним рівнем можливостей.

Рекомендації:

  1. Дизайн має враховувати те, що продуктом будуть користуватися особи з різними фізичними та когнітивними можливостями.
  2. Завжди забезпечуйте для всіх користувачів рівні умови використання засобів.
  3. Уникайте будь-якого виділення груп користувачів чи «навішування ярликів».
  4. Недоторканість особистого життя, безпека і надійність, повинні бути досяжні всім користувачам.
  5. Дизайн має бути привабливим для всіх користувачів.

Принцип 2: Гнучкість у користуванні.

Дизайн має забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань та можливостей з врахуванням потреб користувачів.

Рекомендації:

  1. Дизайн має відповідати багатьом різним уподобанням і можливостям користувачів.
  2. Користувач має сам обирати, в який спосіб він може скористатися виробом.
  3. Враховувати, що виробом може користуватися шульга.
  4. Необхідно адаптувати вироби під темп користувача.

Принцип 3: Просте та зручне використання

Дизайну повинна бути притаманна простота та інтуїтивно зрозуміле використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувачів.

Рекомендації:

  1. Як використовувати продукт, має бути зрозуміло будь-якій особі, незалежно від особистого досвіду, знань, лінгвістичних навичок або рівня концентрації уваги на даний момент.
  2. Уникайте зайвих ускладнень.
  3. Узгоджуйте дизайн з інтуїцією та очікуваннями користувачів.
  4. Враховуйте різні рівні освіти.
  5. Розміщуйте інформацію у порядку з урахуванням її важливості

Принцип 4: Сприйняття інформації незалежно від сенсорних можливостей користувачів.

Дизайн сприяє ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача, незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувачем.

Рекомендації:

  1. Надавайте важливу інформацію у різний спосіб – візуальний, вербальний, тактильний.
  2. Забезпечуйте належний контраст між важливішою та супутньою інформацією.
  3. Найважливіша інформація має бути викладена максимально зрозуміло.
  4. Полегшіть процес розуміння інструкцій та вказівок.
  5. Забезпечте сумісність з різними технологіями і засобами, які використовують особи з обмеженими можливостями (компенсаторні і допоміжні засоби).
  6. Дизайн має ефективно надавати необхідну інформацію незалежно від умов оточуючого середовища або особливостей сприйняття самого користувача.

Принцип 5: Припустимість помилок

Дизайн зводить до мінімуму можливість виникнення ризиків та шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

Рекомендації:

  1. Дизайн має звести до мінімуму небезпеку чи негативні наслідки від випадкових чи непередбачуваних дій користувача.
  2. Елементи, що використовуються найчастіше, мають бути найдоступнішими. Небезпечні елементи потрібно ізолювати, вилучити, або убезпечити.
  3. Забезпечте застереження про небезпеку або можливу помилку.
  4. Потурбуйтесь про відсутність небезпечних наслідків при ушкодженні обладнання.
  5. Упередьте можливість несвідомих дій з боку користувачів при виконанні завдань.
  6. Забезпечуйте наявність характеристик, які були б стійкими до помилок або автоматично виправляли допущені помилки.
  7. Блокуйте неусвідомлені/ненавмисні дії в завданні, що вимагає пильності.

Принцип 6: Низький рівень фізичних зусиль.

Дизайн сприяє дієвому та зручному використанню з мінімальним рівнем стомлюваності. Дизайн розраховано на незначні фізичні ресурси зусилля, що їх мають докладати користувачі.

Рекомендації:

  1. Користувач має максимально ефективно і комфортно діяти у запропонованому форматі або використовувати продукт, докладаючи мінімум зусиль.
  2. Зробіть так, щоб користувач міг лишатись в зручному для нього положенні.
  3. Мінімізуйте дії, що повторюються.
  4. Доведіть до мінімуму необхідність використання довготривалого фізичного зусилля з боку користувача.

Принцип 7: Наявність необхідного розміру і простору при підході, під'їзді та різноманітних маніпуляціях незважаючи на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.

Рекомендації:

  • Забезпечте необхідний розмір і простір для зручного доступу, маніпуляцій та використання продукту будь-яким користувачем, незалежно від його зросту чи статури.
  • Враховуйте ступінь мобільності (рухливості) користувача, та можливість використання допоміжних і компенсаторних засобів.
  • Забезпечте видимість важливих елементів і легкий доступ до них для будь якого користувача, незалежно від того, стоїть він чи сидить (наприклад, у візку).
  • Потрібно передбачати різні розміри рук і силу стискання.
  • Забезпечуйте достатній простір для використання допоміжних засобів чи особистого помічника.

Зручність для кожного

Існує певна спорідненість між поняттями «доступність» та «універсальний дизайн». Та ототожнювати їх немає підстав, а для цього важливо усвідомлювати сутність взаємозв'язку між доступністю певного об'єкта та універсальним дизайном.

Доступність протягом тривало часу сприймалась як сукупність мінімальних технічних вимог до створення більш-менш сприятливих умов життєдіяльності обмеженої групи населення — людей з інвалідністю. Більше того, при обговоренні питань доступності здебільшого розглядалась лише доступність архітектурного середовища для людей, які користуються інвалідними колясками. Тому останні 20 років використовувалися різноманітні підходи і терміни для визначення архітектурної пристосованості/доступності об'єктів громадського користування для осіб з інвалідністю при проектуванні та спорудженні будівель і приміщень, а саме: «сприятливе (іноді зустрічалось безпечне) проектування», «проектування для особливих потреб», «концепція проектування без бар'єрів».

У сучасному трактуванні «доступність» за змістом є дуже широким поняттям. Воно охоплює такі сфери, як: освіта, транспорт, працевлаштування, способи подання інформації, будівлі та громадські місця тощо. Багато з цих сфер перебувають у взаємній залежності. Наприклад, доступ до шкільного приміщення є однією з умов доступності освіти, що в кінцевому результаті впливає на залучення особистості в суспільне життя. Доступний транспорт дає можливість розширити межі мобільності та створити найбільш сприятливі умови для працевлаштування, навчання та відпочинку.

Останні дослідження показали, що доступність означає щось більше, ніж безпосередній доступ до будівлі або приміщення за допомогою допоміжних чи спеціальних засобів. А універсальне (інклюзивне) проектування — це сучасний підхід до проектування всього середовища, який явно відрізняється від «проектування для інвалідів». Це процес створення просторів, максимально зручних, а значить і безпечних для всіх людей, незалежно від їхнього віку та фізичних чи когнітивних можливостей, без необхідності використання допоміжних (адаптивних) засобів або вузькоспрямованих спеціалізованих рішень.

Хоча такий підхід до проектування є найбільш підходящим для людей похилого віку та людей з інвалідністю, він водночас задовольняє потреби інших користувачів, створюючи ситуацію, якою задоволені всі.

Зрештою, наприклад, стандартні, але ширші двері виявляються зручними як для людини в інвалідній колясці, так і для особи, що несе в руках валізи; відсутність сходинок або порогів біля входу зробить будівлю пристосованою як для людини з порушеннями опорно-рухового апарату, так і для людей з дитячою коляскою або транспортним візком.

Отже, універсальний дизайн є стратегією, яка спрямована на те, щоб проектування і компоненти любого середовища, виробів, комунікацій, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні та зрозумілі всім івідповідали вимогам спільного використання, максимальною мірою у якомога незалежний та природний спосіб, бажано без необхідності в адаптації чи застосуванні спеціалізованих рішень.

Ця стратегія забезпечує перехід до дизайну, який орієнтований на користувача і ґрунтується на холістичному підході, спрямованому на задоволення потреб всіх людей з урахуванням можливих змін їх здібностей протягом життя.

Отже, сучасна концепція універсального дизайну виходить за межі доступу до будівель для осіб з інвалідністю. Це інтегрована формування соціальної політики в усіх аспектах суспільного життя.

Світ стає зручнішим!

Універсальний Дизайн – концепція, яка набуває все більшої актуальності у світі, що передбачає проектування продукції та середовища таким чином, щоб ними могли були користуватися найбільш широке коло людей – може бути ефективним інструментом для вирішення цих проблем і допомогти мільйонам людей, щоб у них було краще життя.

Міжнародний експерт Д-р Ольга Красюкова-Еннс презентувала досвід Канади, США та Ірландії в сфері державної політики та роль громадських організацій щодо включення в суспільство людей з інвалідністю на рівні з іншими завдяки впровадженню принципів Універсального Дизайну. Учасники тренінгу розглянули позитивні практики застосування УД та обговорили подальші кроки та ефективні рішення з урахуванням українських реалій.

«Ми повинні прагнути до видалення всіх бар'єрів, які впливають на включення та рівнозначну участь у суспільстві людей з інвалідністю та інших уразливих груп населення. Соціальна ізоляція не тільки впливає на життя вразливих груп, але й на розвиток громад та суспільства в цілому. Універсальний Дизайн, також відомий як Дизайн для Всіх, може служити в якості ефективного інструменту, щоб зробити Україну інклюзивним суспільством, де кожен має право голосу і бере участь. Ми сподіваємося, що цей семінар допоможе українським політикам та експертам прийняти необхідні кроки в напрямку створення відкритого для всіх суспільства в Україні», – зазначила Ініта Пауловіца, заступник постійного представника ООН в Україні.

«Однак говорячи про преваги універсального дизайну, слід мати на увазі не тільки людей з інвалідністю, а й кожного з нас. Кожна людина проходить певний життєвий цикл і на різних етапах має різний рівень мобільності. Дитина до 7 років не відкриє важкі двері. Вагітна жінка чи жінка з коляскою не пройде сходами підземного переходу. Людина похилого віку чи юнак, що тимчасово втратив мобільність через травму, не зможуть подолати перешкоди на вулиці, які є абсолютно непомітними для людей 30 років. До того ж, статистика свідчить, що у віці 65 років 40% людей мають функціональні порушення, а після 80 років майже кожен. Тобто універсальний дизайн покликаний створити світ доступний та зручний для всіх, незалежно від можливостей», – відзначила Д-р Ольга Красюкова-Еннс.

«Існує певна спорідненість між поняттями Доступність та Універсальний дизайн. Однак ототожнювати їх немає підстав. Універсальний Дизайн – це стратегія, яка спрямована на те, щоб проектування та компоненти любого середовища, виробів, комунікацій, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім і відповідали вимогам спільно користування. Універсальний Дизайн є економічно ефективним підходом. Ця концепція вимагає від державних осіб, приватних компаній, архітекторів , веб-дизайнерів, вчителів та ін. враховувати людське різноманіття, а також проблеми з якими стикається багато людей в той чи інший час свого життя отримуючи досвід обмеженості», – додала Лариса Байда, начальник відділу Національної Асамблеї Інвалідів України (НАІУ).

«На жаль, в нашій країні застосування принципів Універсального Дизайну ще не набуло широкої практики. Наприклад, є окремі об’єкти, які враховують той чи інший принцип Універсального Дизайну, як от – Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (термінал D), Національний центр параолімпійської, дефлімпійської підготовки і реабілітації у м. Євпаторії, окремі супермаркети, окремі «мережеві» готелі. Одна з проблем в тому, що головний принцип Універсального Дизайну «всі потреби користувачів мають бути інтегровані від самого початку процесу проектування» не враховують. Це стосується різних сфер, починаючи від формування державної політики і закінчуючи плануванням парку або зведенням нової школи», – відзначив Володимир Азін, головний спеціаліст Національної Асамблеї інвалідів України (НАІУ).

«Україна вже здійснила певні зусилля з реалізації Конвенції ООН про права інвалідів , в тому числі у сфері Доступності оточуючого середовища та Універсального Дизайну. Так, було прийнято ряд нормативних документів, які забезпечують людям з інвалідністю та маломобільним групам населення реалізацію їх прав. На жаль, виконання вимог чинного законодавства не забезпечується – це мабуть є однією з відповідей на те: «Чому наші міста залишаються недоступними та бар’єрними?». Головна мета створення доступного середовища – це створення відкритого суспільства для всіх», – зазначив Ярослав Грибальський, національний координатор програм з безбар'єрності НАІУ.


Спільна Програма «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні» впроваджується в Україні Програмою розвитку Організації Об`єднаних Націй (ПРООН), Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародною організацією праці (МОП) у партнерстві з Міністерством соціальної політики України та Національною асамблеєю інвалідів України. Мета Спільної Програми - сприяння застосуванню стандартів доступності та універсального дизайну як таких, що забезпечать залучення і участь людей з інвалідністю, а саме сприяння подоланню існуючих бар'єрів, які заважають або обмежують рівний доступ до послуг і об'єктів, призначених для широкої громадськості.

Програма реалізовується на регіональному та національному рівнях, і сприяє всебічному розвитку потенціалу та підвищенню обізнаності. Крім того, ця програма сприяє виконанню статей 4, 9, 23, 25, 26, 27 Конвенції про права інвалідів.

Зокрема, на національному рівні проводиться інформаційно-просвітницька кампанія щодо подолання упереджень стосовно людей з інвалідністю та сприяння доступності та застосуванню універсального дизайну на початкових стадіях проектування та розробки продукції, програм та послуг.

Загальнонаціональна Спільна Програма впроваджуватиметься упродовж двох років. Її бюджет складає 365 600 доларів США, які надано Партнерством ООН з питань реалізації прав людей з інвалідністю, а також ПРООН та ЮНІСЕФ.

Допомогти мільйонам людей!

Понад 40 представників 26 державних відомств та громадських організацій взяли участь у дводенному інтерактивному тренінгу «Універсальний Дизайн: Міжнародний Досвід та Кращі Практики», який провела міжнародний консультант з розробки інклюзивної політики та практики Доктор Ольга Красюкова-Еннс (Канада) в рамках Спільної Програми «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні».

Згідно з міжнародною доповіддю ВОЗ про інвалідність за 2011 рік, 15% світового населення мають інвалідність. До того ж, кількість людей похилого віку зростає щороку. В Україні 2,6 млн. людей з інвалідністю, серед яких є 164 000 дітей, згідно Річного Звіту Мінсоцполітики України за 2013 рік. До того ж, у нас 40% людей пенсійного віку, 5% дітей до 7 років та 2% вагітних жінок та батьків з коляскою. Ці групи людей переважно не мають доступу до ключових об’єктів інфраструктури та послуг.

Лого UN Partnership to Promote the Rights of Persons With Disabilities

Лого UNDP

Лого UNICEF

Лого ILO

Тризуб

Лого Національної Асамблеї людей з інвалідністю України

Лого Всесвітньої організації охорони здоров'я - Європейське регіональтне бюро