Реконструкція Коледжу Редкліфф Кембрідж, Массачусетс, США

Коротко про об'єкт

Реконструкція Коледжу Редкліфф Кембрідж, Массачусетс, США

  • Реконструкція
  • Фінансування – приватне
Вступ

У 1898 р. компанія «МакКім, Мід енд Уайт» (McKim, Mead and White), на той час найбільше і найвпливовіше архітектурне бюро США, спроектувало першу будівлю в Редкліфф-Ярді в Гарвардському університеті. Це була будівля коледжу з оздобленим мармуром басейном і критим гімнастичним залом на другому поверсі. У 2006 р. компанія «Брюнер/Котт» (Bruner/Cott) перетворила будівлю, до якої всі ставилися з любов’ю, але мало використовували, на динамічний об’єкт, що став символом Редкліффського інституту перспективних досліджень. Нині будівля є головним адміністративним корпусом Інституту, у ній знаходяться багатофункціональні приміщення для проведення колоквіумів, лекцій, інших заходів та зібрань, а також адміністративні приміщення, конференц-зали та архівне сховище для рукописів та дослідницьких матеріалів. Компанії «Брюнер/Котт» вдалося успішно застосувати рішення, що забезпечують інклюзивність, зручність, простоту використання будівлі і збереження історичного оздоблення. У реконструйованих приміщеннях використовуються передові технології XXI століття, розроблені з метою дотримання керівних принципів «Лідерства в енергетичному та екологічному проектуванні» (LEED) і енергоефективності.

Опис

З моменту заснування у 1898 р. у Коледжі Редкліфф навчалося багато поколінь студентів. Після злиття Коледжу Редкліфф та Гарвардського університету призначення будівлі змінилось: вона почала слугувати приміщенням для репетицій Гарвардської Танцювальної програми. Деякі зміни, у тому числі заповнення простору басейну і збільшення адміністративних приміщень, тривали протягом десятиліть; однак в основному проект архітектурного бюро «МакКім, Мід енд Уайт» зберігся майже без змін. Оскільки будівля є складовою забудови, що має історичну цінність, для зміни її зовнішнього вигляду потрібно було отримати відповідний дозвіл Кембриджської історичної комісії.

Нова реконструкція стала частиною більш масштабних заходів Редкліффського інституту перспективних досліджень, спрямованих на упорядкування діяльності в Редкліфф-Ярді. Коледж має великий архітектурний потенціал для того, щоб у його приміщеннях можна було проводити численні лекції, презентації стипендіатів та культурні заходи. У ньому також можна було розмістити адміністративні приміщення Інституту і конференц-зали, а в підвалі – архівне сховище з автоматичною системою кондиціювання повітря. Для забезпечення доступу до всіх поверхів було вбудовано простір для ліфта. На ньому можна піднятися в тому числі і до гімнастичного залу. Прохід в мезонін був перебудований таким чином, щоб вхід до ліфта був візуально на одному рівні з іншими входами. На західній стороні будівлі вздовж колонади була збудована нова відкрита тераса і спеціально обладнана рампа. Зазори на ґанку не дозволяли побудувати відповідний пандус, оскільки для цього потрібно було серйозно переробити історичну терасу з червоного мармуру. Кембриджська історична комісія та Массачусетська рада з питань доступної архітектури (Massachusetts Architectural Access Board, MAAB) надали архітекторам певну свободу для втілення їхніх задумів. Ця колонада і рампа також забезпечує доступ від Редкліфф-Ярду до Театру «Агассіс».

Будівля є одною з одинадцяти споруд Редкліффського інституту перспективних досліджень в Кембриджі, штат Массачусетс. Вісім з них зведені навколо Редкліфф-Ярду.

Дизайн та досвід користувачів

Користувачі були залучені до процесу проектування з самого початку – для цього було створено відповідний Координаційний комітет. До складу комітету увійшли Виконавчий декан Інституту, технічний директор, директор Стипендіальної програми, Директор освітніх програм і декан Інституту. Компанія «Брюнер/Котт» консультувалася з комітетом, сформованим з представників Редкліффського інституту, місцевим представником Массачусетської ради з питань доступної архітектури та Гарвардським бюро з дотримання прав людей з інвалідністю. У своїй роботі компанія дотримувались стандартів, встановлених законодавством США про людей з інвалідністю, а також Керівництвом з проектування Гарвардського університету. Необхідно було також забезпечити відповідність дизайну рішенням Кембриджської історичної комісії.

За рахунок реконструкції в приміщенні старого коледжу та гімнастичного залу було збережено витончений історичний інтер'єр та створено дуже важливий соціальний простір Редкліффського інституту. Другий поверх коледжу, що використовується для повсякденних справ, неформальних зустрічей та бесід, може швидко і легко перетворюватися на приміщення для проведення офіційних заходів: лекцій, круглих столів, показу фільмів та громадських заходів. Поверх, де розташовано гімнастичний зал, створює більш усамітнений простір для відпочинку, прогулянок та розмов, інтелектуальних дискусій та обміну ідеями. Перший поверх було перепроектовано таким чином, щоб вмістити адміністративні приміщення та зали для проведення конференцій і семінарів. Вони розташовані неподалік вхідних дверей коледжу, що виходять на Редкліфф-Ярд. Басейн у підвалі було перетворено на архівне сховище з автоматичною системою кондиціювання повітря. Місткість сховища – приблизно 2 560 лінійних метрів історичних документів і матеріалів Інституту.

Реконструкція дозволила водночас зберегти і збагатити історичний інтер'єр, забезпечити доступність, довговічність та інтеграцію сучасних систем життєзабезпечення в дизайн, котрий вдихає нове життя в цю солідну будівлю. Новий вхід і екстер'єр тераси доповнюють зовнішній вигляд будівлі з боку Редкліфф-Ярду.

Редкліфф-Ярд є частиною компактного, дуже шумного і людного міського простору. Він розташований недалеко від зупинки громадського транспорту на площі Harvard Square. На площі знаходяться місця для парковки велосипедів. Люди, котрі прибувають на автомобілі, мають знаходити місце для стоянки самостійно. Навколо центральної галявини Редкліфф-Ярду є асфальтована доріжка, що з'єднує історичні цегляні будівлі з навколишньою територією кампуса.

Протягом реконструкції не було можливості обладнати головний вхід для людей з інвалідністю, оскільки проект не передбачав істотних змін історичного вигляду зовнішньої веранди з граніту і мармуру. Натомість, за підтримки Кембриджської історичної комісії і Массачусетської ради з питань доступної архітектури команда архітекторів спроектувала нову терасу з вбудованим пандусом на західній стороні будівлі. На першому поверсі будівлі розташовано адміністративні приміщення і конференц-зали для малих і великих груп. Й основний вхід, і вхід для людей з інвалідністю відділені від основних коридорів цього поверху вхідним вестибюлем.

Особи, котрі використовують спеціально обладнаний вхід, можуть безперешкодно дістатися ліфта і сходів будівлі. Ліфт обшитий вишневими дерев'яними панелями. На ньому можна доїхати до всіх поверхів, і при цьому він не порушує історичного оздоблення будівлі. Вхід до сходів розташований паралельно з дверима ліфту, що дозволяє користувачам потрапляти до однієї точки в будівлі на кожному поверсі незалежно від того, чим вони користувались — сходами або ліфтом. Ще одні сходи, що знаходяться на протилежній стороні будівлі позаду адміністративних приміщень, з'єднують підвал, перший і другий поверх.

Більшу частину підвалу займає сховище, у тому числі архівне сховище, розташоване на тому місці, де раніше був басейн коледжу. Сховище, ванні кімнати та три інших складських приміщення пристосовані для потреб людей з інвалідністю. Однак до інших (дрібніших) складських приміщень на цьому поверсі потрібно діставатись сходами у зв'язку з перепадом висоти підлоги.

Те, що було основним поверхом в оригінальній будівлі, нині стало «багатофункціональною залою» на другому поверсі – великим, вельми адаптивним приміщенням, що може використовуватися для різноманітних заходів. У кожній зоні відпочинку є килим з низьким ворсом, що дозволяє всім користувачам пересуватись у приміщенні комфортно і безпечно. Килими та місця для сидіння виконують свою роль і в звукопоглинанні – без них відлуння в кімнаті було б занадто сильним. На третьому поверху над цією зоною розташовано гімнастичний зал, до нього можна дістатись ліфтом або сходами. Поблизу залу створено додаткову зону для відпочинку. У залі достатньо комфортно можуть займатися та спілкуватися одночасно дві особи.

Спочатку клієнт мав намір отримати Срібну сертифікацію «Лідерства в енергетичному та екологічному проектуванні» («LEED»). Але у процесі проектування було прийнято рішення відмовитися від формальної сертифікації і замість цього використовувати «LEED» в якості керівних принципів для досягнення екологічної сталості в контексті історичної реконструкції. Вибір команди архітекторів на користь деяких екологічно чистих технологій позитивно впливає на досвід користувачів: системи підтримання тепла забезпечують циркуляцію свіжого повітря без зниження температури в приміщеннях, а фарби з низьким вмістом ЛОС (летючих органічних сполук) зберігають якість повітря всередині будівлі.

Оцінка

Відреставрований коледж виправдав очікування замовника і його численних користувачів. У 2007 р. проект був нагороджений відзнакою Кембриджської історичної комісії за збереження історичної спадщини (Preservation Recognition Award). Команда архітекторів змогла поєднати доступність, придатність для довготривалого використання і збереження історичного вигляду та оздоблення будівлі, і при цьому також створила сучасну інфраструктуру, доступну для кожного.

Дехто може вважати, що проект головного входу порушує принципи рівноправного використання. Але разом з тим пандус для осіб з інвалідністю також розташовано в зоні активного використання. Він дозволяє піднятися на криту колонаду, яка поєднує будівлю коледжу з театром «Агассіс».

Перед архітекторами також стояло завдання поліпшили акустичні властивості споруди. Це було доволі складно, адже приміщення коледжу мають бути придатними для використання з різною метою.

Одним з рішень цієї проблеми було встановлення дверей між коридорами і між майже усіма приміщеннями. Це рішення дозволяє ефективно блокувати поширення шуму між різними приміщеннями. Водночас, воно ускладнює орієнтацію, особливо для тих користувачів, які не знайомі з приміщенням. Крім того, для тих, хто використовує інвалідне крісло або ходунки, двері можуть бути фізичними бар'єрами.

У той час як будівля відповідає загальним потребам замовників, цілком імовірно, що перший час користувачам буде важко орієнтуватись на першому поверсі. З огляду на наявність двох окремих входів і відсутність зони рецепції, користувач повинен самостійно зрозуміти, куди йому йти і як туди дістатися.

Елементи універсального дизайну
  • Елементи доступності, як-от внутрішній ліфт, нова тераса і рампа, гармонічно поєднуються зі стилем будівлі в цілому.
  • До будівлі постійно подається свіже повітря, навіть в зимові місяці, що забезпечує високу якість повітря в приміщенні.
  • Секціонування внутрішнього простору дає змогу контролювати шум. Це також дає можливість знайти приміщення для приватних розмов та дзвінків з мобільних телефонів, які не будуть заважати людям в інших кімнатах.
Елементи екологічної сталості
  • Повторне використання зовнішнього каркасу, в тому числі відреставрованих вікон, і повторне використання основних компонентів історичного інтер'єру.
  • Матеріали, присутні в будівлі до реконструкції, були використані повторно, у тому числі мармур зі старого басейну, який видобувався в Новій Англії. Нині його використали для оздоблення мозаїчної підлоги, вивісок та покриття зовнішньої тераси.
  • Система управління відходами будівельного виробництва дала можливість повторно використати 92% матеріалів. В іншому випадку відходи будівельного виробництва відправлялись на сміттєзвалище.
  • Встановлення системи «подвійного змиву», призначеної для економії води, пісуарів і змішувачів з датчиками руху знизило внутрішнє споживання води більш ніж на 40%.
  • Більше половини дощових вод не потрапляють в систему каналізації – цього вдалося досягти за рахунок використання нових дренажних колодязів (насосних камер) (система, яка транспортує дощову воду в ґрунт).
  • Висока якість повітря в приміщенні пояснюється використанням фарб з низьким вмістом ЛОС (летючих органічних сполук) і системи підтримання тепла, яка забезпечує циркуляцію свіжого повітря під час відновлення тепла з витяжного повітря.
  • Встановлення двох 1500-метрових геотермальних теплових насосів води і геотермальних свердловин дозволяють будівлі споживати менше енергії для опалення, вентиляції та системи кондиціювання повітря.
Команда проекту

Клієнт:

Джон Хорст (John Horst), директор з питань адміністративно-технічного менеджменту Редкліффського інституту перспективних досліджень

Керівник проекту: Кейт Лузіан (Kate Loosian), «Гарвард Ріал Істейт Сервісес» (Harvard Real Estate Services)

Архітектори:

Леланд Котт (Leland D. Cott), член Американського інституту архітекторів, акредитований фахівець «LEED», керівник

Лінн Брукс (Lynne Brooks), Американський інститут архітекторів, акредитований фахівець «LEED», співкерівник

Jason Formey, Американський інститут архітекторів, акредитований фахівець «LEED», менеджер проекту

Компанія «Брюнер/Котт і партнери» (Bruner/Cott & Associates, Inc)

Проектуальники інтер’єру:

Компанія «Брюнер/Котт і партнери» (Bruner/Cott & Associates, Inc)

Інженер з механічних, електричних, водопровідних робіт:

Роберт Флегерті (Robert Flaherty), компанія «WSP Flack + Kurtz» (раніше – «SEI Companies»)

Ландшафтний дизайнер:

Пітер Веланец (Peter Welanetz), керівник
«Хелворсон Дізайн Партнершип» (Halvorson Design Partnership)

Підрядник:

Кевін Хінс (Kevin Hines)
«Річард Уайт і сини» (Richard White Sons)

Інженер-проектувальник будівельних конструкцій:

Джеррі Юрковскі (Jerry Yurkoski), керівник
«Соуза Тру і партнери» (Souza True & Partners)

Державна установа, орган або товариство з нагляду:

Чарльз Салліван (Charles Sullivan)
Кембріджська історична комісія

Дизайн світла:

Дайана Юркіс (Diana Yurkis)
«Лайт Зис!» (Light This!)

Акустичний розрахунок:

Карл Розенберг (Carl Rosenberg)
«Акентек» (Acentech)

Консультант з технічних умов:

Гарольд Катлер (Harold Cutler)
«Гарольд Катлер P.E.» (Harold Cutler P.E.)

Інженер-конструктор цивільного будівництва:

Пітер Річардсон (Peter Richardson)
«Грін Інтернешнл» (Green International)

Консультант з геотермальних робіт:

Карл Орайо (Carl Orio)
«Вотер Енерджі Дістріб’юторс» (Water Energy Distributors)

Консультант з державної установи:

Майкл Муе (Michael Muehe)
Кембріджська комісія у справах людей з інвалідністю

Додаткова інформація

Відзнака Кембриджської історичної комісії за збереження історичної спадщини (Preservation Recognition Award), 2007

Адреса: 10 Garden Street, Кембридж, Массачусетс, 02138

 

Матеріал опублікований з дозволу “Institute for Human Centered Design” (в перекладі – «Інститут Дизайну для Людей»), діяльність якого спрямована на покращення життя людей усіх вікових груп та фізично-сенсорних можливостей через впровадження Універсального Дизайну. Веб-сайт: www.humancentereddesign.org.