Чи може Київ бути комфортним простором для усіх?

Чи можна вважати Київ комфортним простором для усіх його громадян? Згадавши шлях, який нам доводиться долати до місця роботи чи навчання, виникають великі сумніви щодо комфортності нашого міста, попри всі переваги столичного життя. І це, не враховуючи тих труднощів, які постають перед людьми з обмеженими можливостями, які інші люди часто не помічають та не усвідомлюють.
 
Проблеми комфортності міста, а саме функціональної та інформаційної доступності для всіх його жителів було піднято на прикладі Києва у рамках Марафону ReInvent Ukraine, організованого проектом «Платформа».  
 
Про те, на чому тримається комфортність міста, значення універсального дизайну для усіх містян, а особливо до людей без 100% мобільності, та про європейський підхід до планування міського середовища розповідала Крістіна Баграмян, керівник проекту  ПРООН «Сприяння інтеграційній політиці та послугам людей з інвалідністю в Україні».
 
«Основними складниками комфортного міста є: комфортне житло,  достатній громадський простір, транспорт, зручна інформація про місто (проста навігація), доступ до різних послуг», - розповідає експерт.
 
За словами Крістіни Баграмян, чинниками, що ускладнюють розвиток Києва на шляху до комфортності по-європейськи, є особливості ландшафту, а також спадковість від СРСР. Старому підходу до інфраструктури та містобудування в Україні, вона протиставляє європейську концепцію універсального дизайну, в основі якого лежить повага до прав людини. «Універсальний дизайн враховує різноманіття людей,надає рівні можливості, рівний доступ до усіх послуг у місті для кожного,незалежно від його фізичних можливостей. Завдяки ньому громади змінюються на краще».
 
Керівник проекту ПРООН наводить 7 принципів універсального дизайну, спрямованого на реалізацію прав усіх громадян:
 
1. Рівноправне використання: дизайн є зручним для людей з різними можливостями.
 
12
Дизайн не має становити труднощів ані для людей з обмеженими можливостями, ані для мам з дітьми чи літніх людей.
 
 
2. Гнучкість у використанні: дизайн може використовуватись по-різному, залежно від потреб
 
23
Людина може скористатись як ліфтом, так і пандусом
 
3. Простий та інтуїтивно зрозумілий дизайн: дизайн є простим,незалежно від досвіду, знань, мовних навичок людини або рівня концентрації.
 
Прикладом є використання піктограм.
 
4. Інформація, легка для сприйняття: дизайн здійснює ефективну комунікацію, незалежно від навколишніх умов або сенсорних здібностей людини
 
5. Допуск на помилку: дизайн мінімізує небезпеку та запобігає травматизму внаслідок випадкових та ненавмисних дій
 
53
Тротуарна плитка з тактильною поверхнею буде корисна навіть повносправним людям, які замріялися, переходячи дорогу.
 
6. Залучення малих фізичних зусиль: дизайн використовується ефективно та зручно, з мінімумом утоми. Наприклад,  розташування вимикача світла на доступній висоті для людини у візку чи для дитини.
 
7. Розмір та місце для доступу та використання: дизайн має достатній простір, габарити та конфігурації, що дозволяють вільно в ньому пересуватися, під’їжджати,користуватися, незалежно від розміру тіла, рухомості людини. Як от на прикладі готельної кімнати, спланованої відповідно до універсального дизайну:
 
 
Ще раз наголосивши на врахуванні прав усіх людей при впровадженні універсального дизайну у громадський простір, Крістіна Баграмян підкреслила те, що універсальний дизайн можливий лише на момент проектування: старі будівлі Києва можливо лише пристосовувати до потреб людей без 100% мобільності.
 
Окрім застосування принципів універсального дизайну у плануванні міського простору, пані Баграмян вважає за необхідне впроваджувати в оселях українському громадян такий феномен як visitabilityрух, спрямований змінити спроможність домівок приймати усіх людей, незалежно від їхніх можливостей.
 
«Готовність приймати будь-яку людину забезпечується трьома компонентами: вхід без сходів; достатньо широкі дверні прорізи для проїзду,наприклад, візка; наявність ванної кімнати на першому поверсі (у випадку з приватним будинком)», - розповідає пані Баграмян. Зміни у громадському просторі невід’ємні від змін у кожній оселі.
 
Не менш важливою за функціональну є інформаційна доступність у місті. Про неї розповідав Ігор Скляревський, дизайнер, розробник альтернативних концепцій міської системи орієнтування у Києві. Серед них – неофіційна схема швидкісного транспорту Києва, альтернативні концепти систем пішохідної туристичної навігації та інформаційних панелей на зупинках громадського транспорту столиці України. 
 
На прикладі власних інформаційних оголошень, розроблених для Київського фунікулера, дизайнер показує, як має виглядати інформаційно доступне повідомлення.
 
Старе оголошення:
 
81
 
Оновлена версія Ігоря Скляревського, доступна також і для іноземних громадян:
Фото: Наш Київ
 
За словами дизайнера, в основі такого перетворення лежить принцип перевернутої піраміди: найголовніше – коротко викладено згори, подробиці – потім (їх майже ніхто вже не читатиме). Також, на думку експерта, варто не просто проінформувати про певну проблему, але й запропонувати шляхи її вирішення. Це гарно видно на прикладі розробленого ним оголошення: можна ознайомитись з картою альтернативних маршрутів до Михайлівської площі у разі закриття фунікулера.
 
За свою тривалу дизайнерську кар’єру Ігор Скляревський зробив висновок, що мета дизайнера полягає у комунікації з людьми. У зв’язку з цим, неприпустимо писати оголошення «як терорист, анонімно, ховаючись за якусь Адміністрацію і пояснюючи усе невідомими технічними причинами, як це часто роблять комунальні служби, інформуючи громадян про певні зміни.
 
До речі, показовим є те, що проект оновлення фунікулера був з боку Ігоря Скляревського на 100% волонтерським. У одній із своїх статей дизайнер пише: «Ні я, ні всі, хто мені допомагав з дизайном і текстами, не вимагали і не отримували від держави ні копійки. І це принципово».
 
 Підготувала Валерія Омельченко
 

Завантажити цю публікацію
в форматі Word

Національна Асамблея людей з інвалідністю України

Всесвітня Організація Охорони Здоров'я