Національний музей Тараса Шевченка

Національний музей Тараса Шевченка був створений 24 квітня 1949 року на матеріалах фондів колишньої Галереї картин Тараса Шевченка в Харкові та Центрального державного музею Тараса Шевченка в Києві.

Колекція музею складається з унікальних цінностей: оригіналів малярських робіт Шевченка, документів про його життя та творчість, рукописних списків його поезій, рідкісних фотографій поета та його друзів, першодруків творів Шевченка з його автографами, майже всіх видань творів поета й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих і закінчуючи сучасними вітчизняними та зарубіжними виданнями.

Колекція музею формувалась упродовж 150 років і на сьогодні налічує понад 85 тисяч експонатів, з яких до основного фонду належать 34 тисячі експонатів. Найцінніша її частина представлена в постійній експозиції музею.

В експозиційних залах представлені твори видатних художників, скульпторів, письменників і композиторів, що відображають епоху Шевченка, його життя і діяльність. Зокрема, художні твори Карла Брюллова, Іллі Рєпіна, Івана Крамського, Івана Соколова, Івана Сошенка, Опанаса Сластіона, а також роботи скульпторів Федора Каменського, Івана Кавалерідзе, Михайла Лисенка, Івана Макогона, Петра Мовчуна, Валентина Зноби та інших.

У кількох залах розміщені експонати, які свідчать про світове значення творчості Шевченка, а також переклади його творів на різні мови світу.

Будівля, де нині розміщується Музей Шевченка в другій половині ХІХ ст., належала родині Терещенків – відомих меценатів та колекціонерів творів образотворчого мистецтва. Цукровий магнат Терещенко придбав маєток у 1875 році. На замовлення нового власника було проведено перебудову будинку в стилі ренесанс. Після чого, зведена ще в 1840-х роках будівля перетворилася на прекрасний палац, який став окрасою Києва.

У просторих залах маєтку Микола Терещенко розмістив художню колекцію, яка включала картини Айвазовського, Шишкіна, Репіна. Після революції 1917 року родина Терещенків емігрувала за кордон, будинок було експропрійовано і передано у державну власність. Після війни, коли постало питання про розміщення музею, обрали цю архітектурну пам’ятку.

Саме тут, у будівлі, де міг бувати поет, у 1949 року відкрито Державний музей Тараса Шевченка.

Перша експозиція музею розповідала відвідувачам про життя Тараса Шевченка, всебічно висвітлювала його творчість як поета, художника, мислителя, громадського діяча. Ця експозиція діяла до 1982 року.

Потім музей закрили на реставраційний ремонт, котрий тривав сім років. Усі матеріали перевезли до спеціальних приміщень на території Києво-Печерської Лаври. Приміщення музею реставрували за зразком будинку Терещенків, тож тепер у його інтер’єрі мало спільного із «першим» музеєм Шевченка 1949 року.

31 березня 2001 року музей отримав статус національного.

У 2014 році до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка в музеї було проведено ремонтно-реставраційні роботи, відкрито нову експозицію, де вперше за всю історію цього музею створено умови для постійного представлення оригінальних творів Тараса Шевченка-художника – як живопису, так і графіки.

Дружній музей

Для дітей. Музейні експонати стають ближчими, коли до них можна доторкнутися, прожити життя разом із Тарасом Шевченком.

Так, тематична екскурсія із використанням гри-квесту «Карта Шевченкових пригод» для дітей 7-13 років допоможе дитині не просто оглянути музей, а цікаво провести час у грі-пошуку, коротко і доступно дізнатися про життя українського мислителя, детально вивчити основні експонати.

Інтерактивна екскурсія-гра «Шляхами Тараса Шевченка» – спеціально складена оглядова екскурсія для учнів 1-4 класів, що включає в себе окрім розповіді про життя поета, також читання учнями віршів напам’ять, відгадування загадок, складання пазлу – репродукції однієї із картин художника.

Наприкінці екскурсії учні отримують творче домашнє завдання: інтерпретувати копію малюнка Т. Шевченка «Батьківська хата». Найкращі роботи розміщено на сайті музею.

Програма «Діти України» – благодійний проект, спрямований на створення інформаційно-пізнавального простору для дітей-переселенців, де б вони могли дізнаватися про Україну і українців, долучатися до надбань національної культури, мистецтва та традицій.

Ніч у музеї. За підтримки Міжнародної асоціації музеїв кілька років поспіль музей проводить акцію «Ніч у музеї». За відгуками відвідувачів найбільш вражає нічна екскурсія «Музи Тараса Шевченка», присвячена темі кохання поета.

У залах музею відвідувачі знайомляться з жінками, до яких Тарас Шевченко мав ніжні почуття – Оксана, з якою юний Тарас дружив ще у своєму рідному селі, полячка Дуня Гусаковська, княжна Варвара Рєпніна, юна Ганна Закревська та інші жінки.

Усе дійство відбувається в напівтемряві, присутній сам «автор» у виконанні київського актора, читаються шевченкові поезії, рядки з його щоденника...

Музей без бар’єрів.У 2014 році Музей започатковує проект «Музей без бар’єрів: від теорії до практики», покликаний зробити музейні експозиції ближчими та доступнішими для відвідувачів з інвалідністю.

Наприкінці листопада 2014 року відбулося відкриття унікальної виставки робіт незрячих художників, фотографів, дизайнерів «Зірки у темряві» (тривала до 7 грудня 2014 року).

Ця інтерактивна екскурсія дозволяла «оглянути» експонати руками, навчитися писати шрифтом Брайля, попрацювати з художніми матеріалами наосліп, ознайомитися з експозицією за допомогою різних органів чуттів.

Тут були представлені твори Ірина Бородюк (авторка власної техніки виконання об’ємних картин з найрізноманітніших матеріалів), Юлії Демченко (її квіти – це відчуття полотна і фарб, так, малюючи на полотні квітку, дівчина тримає центр пальцем, а вже довкола нього накладає фарбу), Ольги Дурнєвої (авторка власної техніки пошиву ляльок), Інни Лісової (втратила зір після народження сина, однак художниця навчилася творити по-новому), Юрія Ломова (винайшов власну техніку, яку назвав «квазіграфіка» – коли картина пишеться за допомогою однієї лінії та крапок).

А також фотороботи Олександра Лавінюкова та Алли Лижник. До слова, займатися улюбленою справою їм «допомагають» усі інші відчуття – різноманіття звуків, контраст світла, відчуття форм і запахів.

На виставці був також представлений проект «Культура на дотик», присвячений всесвітньо відомому академіку Ользі Скороходовій, педагогу, вченому-дефектологу, автору наукових та літературних робіт, виконаних за повної відсутності зору і слуху.

Окрім того, відвідувачі музею мають змогу ознайомитися з унікальною колекцією картин українського художника Сергія Поноченюка, адаптованих для тактильного перегляду. За допомогою різьби по дереву художник «перекладає» живопис на мову відчуттів й так пропонує кожній незрячій людині «доторкнутися» до зображення. Картину супроводжує аудіокоментар, що допомагає сформувати власне незабутнє враження від роботи майстра.

Ці роботи є складовою мистецько-соціального арт-проекту «Inner-G». Уперше у світі команда молодих людей створила колекцію живопису, доступну для слабозорих та незрячих людей. Ціллю проекту є формування єдиного культурного простору, здатного за допомогою мистецтва об’єднувати інтереси зрячих і незрячих шанувальників мистецтва.

Завдяки втіленню програми «Музей без бар’єрів: від теорії до практики» музей регулярно відвідують діти з порушенням зору, проводяться екскурсії для дітей з аутизмом та синдромом Дауна, та дорослих з інвалідністю різних нозологій.

• У співпраці з громадськими організаціями в напрямку долання бар’єрів у сфері культури було проведено серію тренінгів по роботі з відвідувачами з інвалідністю;
• співробітники музею Шевченка спільно зі спеціалістами розробляють програми для дітей з аутизмом, слабозорих та незрячих відвідувачів, людей з інвалідністю;
• розробляють методичні рекомендації по роботі музеїв з людьми з інвалідністю;
• проведять культурно-мистецькі заходи за участі людей з інвалідністю.

Серед послуг для людей з інвалідністю – адаптовані екскурсії для слабозорих і незрячих, для дітей з ментальними, інтелектуальними порушеннями, заняття у Дитячому центрі музею для дітей з аутизмом (спільно з фондом «Дитина з майбутнім»), майстер-класи та арттерапія для дітей з аутизмом та синдромом Дауна, майстер-класи для незрячих та слабозорих дітей за унікальною методикою Сергія Поноченюка.

До слова, усі відвідувачі майстер-класу Сергія Поноченюка мають можливість власноруч доторкнутися до творчості та отримати унікальний мистецький досвід. Так, взявши до рук пензля, разом з митцем, учасники самостійно обирають кольори та створюють небачений раніше витвір мистецтва, розфарбовуючи гіпсову копію оригінальної картини автора. Як показує досвід, такі зустрічі проходять у дружній атмосфері, допомагаючи кожному розкрити власний творчий потенціал.

Також при музею працюють добре обладнаний кінозал, літературна вітальня «Територія слова», де збираються письменники, художники і просто шанувальники слова.

Елементи універсального дизайну, доступності та розумного пристосування

• Один з небагатьох музеїв Києва, де є всі необхідні зручності для відвідувачів з інвалідністю, зокрема нормативні пандуси, ліфти та інші.
• Після реконструкції музею був відновлений першопочатковий вигляд інтер’єру маєтку Терещенка, але із урахуванням елементів доступності.
• Єдиний вхід для відвідувачів
• Ліфтове сполучення між поверхами музею (присутня світлова індикація).
• Універсальна туалетна кабіна.
• Розроблені альтернативні екскурсії для людей з інвалідністю.
• Надаються послуги екскурсовода з урахуванням нозологічних особливостей груп відвідувачів – перекладача жестової мови.
• Гнучкий графік відвідування та система оплати.
• Можливість переглянути деякі експозиції музею в онлайн-форматі.
• Музей розмістив на своєму веб-сайті буклет про музей, його графік роботи, як найзручніше дістатися тощо. А також карту-схему про виставкові зали музею. Ці буклети можна закачати, переглядати в онлайн-форматі тощо http://museumshevchenko.org.ua/page.php?id=34

Рекомендації музею

1. Облаштувати місця паркування для транспортних засобів, якими користуються особи з інвалідністю (принаймні одне).
2. Пандус при вході потребує обладнання поручнями з обох боків в двох рівнях – висотою 70 см., та висотою 90 см.
3. Сходи перед вхідними дверима потребують встановлення додаткового розділового поруччя та контрастного маркування (щонайменше верхньої та нижньої сходинок).
4. Контрастно промаркувати скляні вітрини, які встановлено перед експозиціями.
5. В туалетній кабіні встановити додаткову ручку для зачинення дверей.

Національний музей Тараса Шевченка

Адреса: бул. Т. Шевченка, 12

Довідки за телефоном - (044) 235-41-83.

Замовлення екскурсій та масових заходів – (044) 234-25-56,

Зв’язатися з черговим науковим співробітником – (044) 288-33-82

Е-пошта: shevchenko-museum@ukr.net

Сайт: http://museumshevchenko.org.ua/

Час роботи:

• щоденно з 10:00 до 18:00 (каса до 17:30)
• вихідний день – понеділок
• останній четвер місяця – вхід безкоштовний
• остання п'ятниця місяця – санітарний день

В Україні вкрай мало об’єктів, які повністю відображають принципи Універсального Дизайну. Найчастіше – в архітектурі, інтер’єрі, розробці навчальних програм чи екскурсій тощо використовуються принципи доступності та розумного пристосування. Це є так званим проміжним етапом до впровадження принципів Універсального Дизайну. Хоч цей процес триває поволі, однак зрушення є. Ось про такі показові приклади в Україні – втілення в своїй діяльності принципів Універсального Дизайну – наша команда і прагне розповісти.

Підготовлено за матеріалами, які надані Національним музеєм Тараса Шевченка