Норми та стандарти України

Законодавче та нормативне забезпечення життєдіяльності маломобільних груп населення

У 1993 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла «Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів», які базуються на основних міжнародних правових актах і констатують необхідність реалізації заходів, щодо забезпечення людей з інвалідністю рівними можливостями з іншими мешканцями, в тому числі і доступності до житла, будинків і споруд громадського обслуговування, місць роботи та відпочинку. Чинне законодавство України, також відповідає положенням «Стандартних правил...» щодо маломобільних груп населення (далі – МГН).

Перелік об’єктів (будинків, споруд, приміщень, місць обслуговування), доступних маломобільним відвідувачам, повинен встановлюватися завданням на проектування, що затверджується у встановленому порядку за узгодженням з територіальними органами соціального захисту населення з урахуванням думки громадських об’єднань людей з інвалідністю.

На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної практики проектування, будівництва та експлуатації житлових та громадських будинків і споруд, а також з урахуванням досвіду експериментального проектування та реконструкції об’єктів з організацією доступності МГН за ступенем значущості критерії організації безбар’єрного архітектурного середовища повинні мати такий порядок пріоритетів: доступність, безпека, інформативність і зручність.

Так, критерій доступності повинен містити вимоги:

до можливості безперешкодного і зручного руху маломобільних відвідувачів земельною ділянкою або закладом обслуговування;
до входів до будинків;
до дверних і відкритих прорізів;
до безперешкодного руху комунікаційними шляхами, приміщеннями і просторами як у будинку, так і на земельній ділянці;
до можливості своєчасно скористатися місцями відпочинку, очікування і попутного обслуговування;
щодо проходів до різного обладнання і меблів;
до ширини внутрішніх сходів.

Під безпекою слід розуміти можливість безперешкодного проживання у житловому будинку, відвідування об’єктів обслуговування без ризику бути травмованим будь-яким чином або заподіяти шкоду своєму майну, будинку, споруді чи обладнанню. Це стосується розміщення вхідних площадок, сходів і підйомних пристроїв та їх захист від атмосферних опадів; шляхів руху маломобільних відвідувачів усередині будинку, а також матеріалів для огороджень, дверей і т. ін.

До вимог критерію інформативності рекомендується включити:

своєчасне розпізнавання орієнтирів у архітектурному середовищі будинків;
точну ідентифікацію свого місця знаходження і місць, які є метою відвідування;
використання засобів інформування, які відповідають особливостям різноманітних груп споживачів;
можливість ефективної орієнтації відвідувачів як у світлий, так і в темний час доби;
скорочення часу і зусиль на отримання необхідної інформації;
можливість мати безперервну інформативну підтримку на усьому шляху руху будинком.

Критерій зручності рекомендується формувати на основі таких вимог:

створення умов для комфортного проживання мешканців житлових будинків, для мінімальних витрат часу і зусиль на задоволення своїх потреб відвідувача об’єктів обслуговування;
забезпечення своєчасної можливості відпочинку, очікування і додаткового обслуговування;
забезпечення умов для компенсації зусиль, які були витрачені під час руху і отримання послуг;
підвищення якості обслуговування через його концентрацію у просторі будинку;
збільшення асортименту послуг з урахуванням стану здоров’я відвідувачів за рахунок створення додаткових умов, які допомагають відвідувачеві в отриманні необхідного обслуговування.

Нормалізацію зазначених пріоритетів пропонується запроваджувати на основі ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», які набули чинності з 1 травня 2007 року і введені на заміну ще радянського ВСН 62-91 «Проектирование среды жизнедеятельности с учетом потребностей инвалидов и маломобильных групп населения».

ДБН складається з 7 розділів, в яких послідовно розглядаються сфера застосування, нормативні посилання, терміни та визначення понять, загальні положення, вимоги до земельних ділянок, загальні вимоги до будинків і споруд, які включають:

входи та шляхи руху;
сходи і пандуси;
ліфти і підйомники;
шляхи евакуації;
внутрішнє обладнання;
санітарно-гігієнічні приміщення;
особливі вимоги до середовища життєдіяльності МГН, які включають:

- житлові будинки і приміщення;
- зони обслуговування відвідувачів у громадських будинках;
- робочі місця.

У додатках А, Б, В наводяться:

розрахунок рівня пожежної безпеки маломобільних груп населення (таблиці А.1 та А.2);
розрахунок кількості ліфтів, необхідних для порятунку людей з інвалідністю із зони безпеки, та бібліографія.

Не дивлячись на те, що в наш час діють більше 10 нормативних документів (ДБН, СНиП тощо) на даний час найбільш слабкою і відсталою ланкою залишається діяльність, безпосередньо пов’язана з роботою архітекторів, проектувальників, сферою управління, розвитком міст та інших населених пунктів, міською інфраструктурою, благоустроєм і обладнанням міського простору, плануванням і обладнанням будинків і споруд, інформаційних і орієнтувальних просторів.

Широке застосування законодавчих та нормативних документів з питань формування максимально зручних умов життєдіяльності маломобільних груп населення – це один із критеріїв на шляху України до Європейського Союзу.

Норми та стандарти України

Перелік Державних будівельних норм

Перелік нових Державних будівельних норм