Доступність водно-розважальних, спортивних і оздоровчих комплексів для маломобільної групи населення (Журнал Aqua Park, серпень 2014)

До маломобільної групи населення в Україні належить 56% громадян. Враховуючи наведену статистику, інфраструктура комплексу повинна бути доступною. У багатьох європейських країнах фізичне обмеження доступу до інфраструктури вважається формою дискримінації. Люди повинні повноцінно жити, користуючись благами цивілізації - отримувати послуги та мати доступ до них. Ми говоримо, насамперед, про транспортну, архітектурну та інформаційну доступності. Адже на шляху інтеграції в європейське і світове співтовариства Україна ратифікувала ряд міжнародних правових актів, які зробили певний вплив на формування національної державної політики і практики забезпечення рівних можливостей для всіх громадян, впровадження принципів доступності в різні сфери життєдіяльності осіб з інвалідністю.

План дій Ради Європи щодо сприяння правам і повній участі людей з інвалідністю в суспільстві «Покращення якості життя людей з обмеженими можливостями в Європі в 2006-2015 рр.» рекомендує державам включити вивчення принципів універсального дизайну та доступності до навчальних програм при підготовці всіх фахівців, що працюють в сфері забудови навколишнього середовища, інформаційно-комунікаційних технологій, транспорту, послуг, туризму, зайнятості та освіти. Питання доступності для людей з інвалідністю розглядається відповідно до стандартів Конвенції ООН про права інвалідів і безпосередньо статті 9, яка визначає, що "доступність" передбачає забезпечення рівного доступу до місць громадського користування та громадських послуг для всіх членів суспільства, включаючи людей з інвалідністю.

Архітектурна доступність, як і доступність в інших сферах, підвищує шанси знайти роботу, здобути освіту, користуватися громадськими послугами, брати участь у різних соціальних, культурних, оздоровчих заходах і, таким чином, бути активними членами соціально-економічного і політичного життя суспільства. Архітектурна доступність заснована на принципах універсального дизайну - (англ. universal design) так званої основи для розробки проектування навколишнього середовища, громадських будівель і споруд, транспортних засобів загального користування, виробів і технологій, будь-яких інформаційних видань або способу подачі інформації та комунікацій таким чином, щоб ними могли користуватися широкі верстви населення, незважаючи на їх можливі функціональні обмеження.

Термін universal design часто використовують у значенні "дизайн для всіх", або "інклюзивний дизайн". Це не стиль дизайну, а швидше орієнтація на будь-який вид дизайну під лінзою соціальної гармонії. Тобто процес, який починається з усвідомлення проектувальником власної соціальної відповідальності під час роботи над проектом, які люди відчувають протягом життя, за його орієнтацію на різноманітність потреб, можливостей і досвід користувачів. Універсальний дизайн є економічно ефективним підходом, що задовольняє потреби всіх користувачів вже на початковому етапі розробки і проектування й виключає майбутні нераціональні витрати.

Архитектурная доступність, або Принципи універсального дизайну

• МГН повинні вільно пересуватися по прилеглим територіям.
• У кожному комплексі повинні бути позначені місця для паркування людей з інвалідністю. Вони повинні бути розміщені як можна ближче до входу, не далі 50 м, і займати не менше 10% місця на стоянках. Мінімальна ширина місця для паркування автомобіля людини з інвалідністю - 3,5 м, для проїзду коляскою між машинами повинен бути інтервал від 1-1,5 м. Дані місця повинні позначатися міжнародними знаками. Вони не повинні бути зайняті таксі, машинами туристів, транспортом, який обслуговує комплекс, що має контролюватися охороною, а не покладатися на совість людей.
• Вхідна група комплексу повинна мати: широкий вхід і вихід; всі двері повинні бути не вже 85 см; прохід через турнікети; доступний і безпечний заїзд, пандуси повинні бути, відповідно до норм, безпечними; відсутність порогів в дверях або пороги, не перевищують 2,5 см; ліфти. У місцях перепаду рівнів менше, ніж на висоту одного поверху, і там, де неможливо встановити пандус, необхідно передбачити підйомні механізми та ліфти;
• Серед туалетів та роздягалень комплексу повинно налічуватись не менше однієї універсальної кабіни, доступної для всіх категорій і облаштований допоміжними пристроями.
• В комплексі повинні бути в наявності доступні таксофони, банкомати, ігрові та торгові автомати, а також інформаційне табло і піктограми міжнародного значення.

Рекомендації персоналу комплексу

Потрібно сказати, що комфорт людей з інвалідністю залежить не тільки від облаштованої інфраструктури, але й від відношення персоналу комплексу. Головне проявляти повагу до людей з інвалідністю. Використовуйте кілька простих рекомендацій - і людина з інвалідністю не буде відчувати себе безпорадним:

• при виникненні діалогу бажано звертатися безпосередньо до відвідувача, а не, наприклад, до його супроводжуючого, або перекладача;
• при зверненні бажано присісти, щоб контакт очей здійснювався на одному рівні;
• проявляйте увагу, пропонуючи допомогу такому відвідувачеві;
• при зверненні говоріть чітко, уважно слухайте, не поспішайте, не кричіть.

Ми впевнені, що все те, що було описано в цій статті, не є чимось новим, але от тільки кількість водно-розважальних, оздоровчих і спортивних комплексів в Україні, які мають доступну інфраструктуру, можна порахувати на пальцях однієї руки. Інвалідність - проблема багатогранна, безпосередньо пов'язана з рівнем економічного, політичного і соціального розвитку суспільства, його культурою, освітою, мораллю і релігією. У всі часи ставлення до людей з інвалідністю було неоднозначним, а отже, і тлумачення цього поняття було різним. Розуміння того, на чому воно грунтується, має важливе значення для правильного сприйняття і усвідомлення сутності "інвалідності", здійснення соціальної політики. В нашій державі сьогодні ця проблема не має свого остаточного вирішення, що негативно впливає на умови життя великої кількості людей з інвалідністю.

Редакція дякує за допомогу в написанні статті Наталію Скрипку, виконавчому директору Всеукраїнського громадського об'єднання «Національна Асамблея інвалідів України».

Переклад статті з сайту www.aquamagazine.com.ua