Доступність веб-простору: як та для чого

Сьогодні інтернет є одним із найпоширеніших джерел для пошуку інформації, ресурсом для навчання і дозвілля, а також для спілкування. Не тільки зміст, а також і дизайн веб-сайту безпосередньо впливає на сприйняття людиною інформації. Матеріали, розміщені на веб-сайті, можуть бути представлені в різний спосіб. Якщо текст веб-сторінки неможливо збільшити, це створює перешкоди для людей з порушеннями зору. Зображення без описів не дозволяють людям, які користуються пристосуваннями, що перетворюють текст на аудіо, отримати повний доступ до матеріалів сайту. Для виявлення та усунення цих та інших бар'єрів необхідно звернути увагу на принципи доступності веб-сайтів.

Доступний веб-сайт усуває бар'єри, які заважають людям із певними видами порушень ним користуватись і, таким чином, під час взаємодії з ним усі користувачі знаходяться в рівних умовах. Якщо веб-сайт розроблено відповідно до стандартів доступності, він є зручним для користувачів будь-яких пристроїв: як стаціонарних комп’ютерів, так і мобільних телефонів. Керівництво з доступності веб-контенту (WCAG), розроблене Ініціативою поліпшення веб-доступу Консорціуму Всесвітньої павутини (W3C), містить рекомендації щодо того, як зробити веб-сайт максимально доступним для всіх. Наразі чинною є друга версія Керівництва (WCAG 2.0), затверджена 11 грудня 2008 року.

Всі 12 принципів WCAG поділяють на 4 блоки:

1. Принципи, що визначають легкість сприйняття, закликають розміщувати текстові версії мультимедійного наповнення сайту, а також презентувати інформацію так, щоб з нею можна було ознайомитися кількома способами. Отже, кожне зображення має супроводжуватися детальним описом, а аудіозаписи повинні мати текстові аналоги.
2. Керованість полягає в тому, що компонентами інтерфейсу і навігації легко керувати: користувачі можуть легко дізнатися, де шукати ту чи іншу інформацію; мають достатньо часу для того, щоб переглянути матеріали сайту; а також можуть взаємодіяти з веб-сайтом кількома способами, в тому числі, виключно через клавіатуру. Матеріали веб-сайту не повинні містити елементи, що мерехтять, щоб запобігти таким реакціям як, наприклад, епілептичний напад.
3. Зрозумілість означає, що дизайн веб-сайту є інтуїтивним і передбачуваним, а зміст – зрозумілим для сприйняття. Для ознайомлення з наповненням сторінок користувачам не потрібно докладати додаткових зусиль, – наприклад, змінювати колір сторінки і єє можливість виправлення помилок.
4. Стійкість до помилок стосується, передусім, сумісності веб-сайту з якомога більшою кількістю веб-додатків і пристроїв, у тому числі, розумних пристосувань.

Кожен принцип має перелік критеріїв, за якими можна перевірити веб-сайт на відповідність цьому принципу. Існує три рівні відповідності сайтів принципам WCAG 2.0 – A (низький), AA (середній) та AAA (високий).Досягнення високого рівня відповідності є бажаним, але не завжди можливим. Додаткові документи «Зрозуміти WCAG 2.0» і «Методи для WCAG 2.0» розкривають сутність принципів доступності та містять перелік способів, покликаних допомогти створювати доступні веб-сайти. Наразі розробники працюють над новою версією WCAG, вихід якої запланований у 2018 році.

Керівництво з доступності веб-контенту (WCAG 2.0) – не єдиний стандарт веб-доступності, але він набув широкого застосування в усьому світі. В Австралії, Великобританії, США, країнах Європейського союзу та багатьох інших державах вимоги щодо доступності веб-сайтів визначаються і встановлюються на законодавчому рівні. Недотримання цих вимог може бути приводом для притягнення до відповідальності. Так, улітку 2017 року веб-сайт мережі продуктових супермаркетів Winn-Dixie був визнаний судом штату Флорида, США, таким, що порушує Закон про американців з інвалідністю. У своїй постанові суддя зазначив, що веб-сайт має керуватися принципами WCAG 2.0 рівня АА.

Коли йдеться про доступність веб-сайтів, необхідно враховувати, що існують різні категорії користувачів: люди, які користуються лише клавіатурою, мають порушення зору, слуху, рухового апарату, сприйняття кольорів (не розрізняють чи неправильно сприймають деякі кольори) та когнітивні порушення.

Залежно від категорії, користувачі мають різні потреби. Наприклад, для осіб з розладом аутичного спектру при користуванні будь-яким електронним пристроєм важливим є наявність налаштувань, які допоможуть зменшити навантаження на сенсорну систему. Цього можна досягти за допомогою встановлення мінімальної контрастності екрану, переведення пристрою в чорно-білий режим і блокування спливаючих вікон. З іншого боку, для зручності слабозорих користувачів WCAG 2.0 встановлює вимоги високої контрастності веб-сайтів. Задля забезпечення умов доступності для декількох категорій людей з інвалідністю, практикують створення альтернативної більш контрастної версії сайту. Необхідно, щоб веб-сайт залишався зручним для користувача при застосуванні різних налаштувань.

Аргументом для розробки доступного веб-сайту є збільшення його трафіку - доступність розширює аудиторію веб-сайту. Оскільки досвід взаємодії користувачів із такими сайтами є переважно позитивним, вони мають високий рейтинг у пошукових видачах. До того ж, доступний веб-сайт легше індексується пошуковими технологіями, що також дозволяє їм займати вищі позиції в результатах пошуку. Це пояснюється технологічною подібністю веб-сканерів і розумних пристосувань, які незрячі використовують для взаємодії з веб-сайтами.

Серед прикладів доступних веб-сайтів – сайти уряду США (наприклад, сайт Адміністрації соціального забезпечення США), навчальний сайт американського каналу NBC News або сайт для проведення опитувань Survey Monkey. Існує багато ресурсів з веб-доступності, де розміщена практична інформація зі створення веб-сайтів. Так, наприклад, The A11Y Project, окрім статей, пропонує також готові шаблони елементів інтерфейсу і чек-ліст веб-доступності. Також існують інструменти, за допомогою яких можна перевірити відповідність веб-сайту стандартам доступності: DYNO Mapper, AATT (Автоматичний інструмент перевірки доступності), Accessibility Checker та багато інших. Такі організації, як, наприклад, Interactive Accessibility, проводять аудит доступності та надають консультації щодо того, як зробити сайт зручнішим для всіх.

В Україні також є інструменти перевірки веб-доступності, хоча така вимога поки що не закріплена законодавством. Існує ряд організацій, які займаються перевіркою сайтів на відповідність стандартам WCAG 2.0 та онлайн платформа «Веб-чекер», більше про яку можна почитати на нашому сайті. Загалом, доступність веб-сайтів поліпшує досвід не лише користувачів з певними функціональними порушеннями, але й широкого кола осіб, дозволяючи витрачати менше часу і зусиль на пошук інформації.