Доступний дизайн, Універсальний дизайн та інші терміни: розбираємося, що до чого

Незважаючи на те, що концепція Універсального дизайну існує з 1980-х років, досі зустрічається плутанина в поняттях.

Якщо людина не знайома з поняттям Універсального дизайну, то спершу асоціює його з дизайном для людей з інвалідністю. Звичайно, це складно заперечити, проте таке розуміння не є повним. Почнімо із визначення “Універсального дизайну”:

Уні-вер-саль-ний диз-айн

[Іменник] Дизайн, яким можуть скористатись всі люди, максимально можливою мірою, без необхідності адаптації або спеціального дизайну.

Якщо замінити поняття “можуть скористатись” на “доступний”, сенс визначення, по суті, не змінюється.

Дизайн, доступний для всіх людей, максимально можливою мірою, без необхідності адаптації або спеціального дизайну.

 

Універсальний дизайн є доступним

Більшість людей намагаються відсторонитися від поняття доступності через хибне сприйняття його, як дизайну корисного лише для людей з інвалідністю. Будь ласка, зауважте, що у визначенні не згадується про інвалідність:

Дос-туп-ний

[Прикметник] Досяжний, яким можна скористатись або побачити, зрозуміти або відчути.

Коли щось стає доступним для всіх, стає очевидно, що найпершими отримують переваги від цього люди, які є часто виключеними з суспільства. Саме тому Універсальний дизайн часто асоціюється з дизайном для людей з інвалідністю. Дуже важливо визнати різноманіття функціональних аспектів, які існують в нашому суспільстві для того, щоб зрозуміти, що Універсальний дизайн дійсно доступний для всіх.

 

Доступний дизайн рідко є універсальним

Це також дуже важливо розуміти. Доступність завжди має об’єкт на який вона спрямована. Повернімося до визначення доступності та підставимо у нього слово “хтось”:

“якого хтось може досягнути…”

“яким хтось може скористатись” або “побачити”

”хтось може зрозуміти або відчути”.

Якщо “хтось” - це конкретна особа або група осіб, але не всі, дизайн не є універсально доступним.

 

 

“Ну добре, я бачу різницю. І що з того?”

Доступний дизайн, який найчастіше застосовується, навіть якщо, на перший погляд, виконаний добре, зазвичай відповідає лише мінімальним вимогам, встановленим законодавством. Результатом є «відокремлений але рівний» - підхід доступного дизайну, який, не може бути застосований для всіх, і таким чином є корисним лише для людей з інвалідністю (Young, Van Oss, & Wagenfeld, 2014).. Хоча про Універсальний дизайн багато говорять, на практиці він все ж таки зустрічається рідко .

Також є певні нюанси щодо позиціювання УД. Більшість людей, зокрема далеких від науки досі сприймають універсальний дизайн як «модний синонім відповідності Стандарту доступного дизайну Акту про американців з інвалідністю» (Preiser & Ostroff, 2001, p.1). Ця плутанина між Універсальним дизайном та доступним дизайном є частково причиною того, що Універсальний дизайн не отримує вагомої підтримки на ринку.

Існує ще кілька термінів, які додають плутанини:

 

Терміни, які помилково плутають з Універсальним дизайном

ДБН: державні будівельні норми

[ДБН - нормативні документи у галузі будівництва затверджені центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Розробляються на продукцію, процеси та послуги в галузі містобудування (проектування, вишукування, територіальна діяльність, зведення, реконструкція і реставрація об'єктів будівництва, планування і забудова населених пунктів і територій), а також в галузі організації, технології, управління і економіки будівництва - Прим.перекладача].

За своєю суттю, ДБН є досить хорошим інструментом, що дозволяє включати в суспільство людей з інвалідністю, але вони погано дотримуються і застосовуються лише до приміщень громадського користування, а не приватних житлових будинків. Велика різниця в порівнянні з Універсальним дизайном полягає в тому, що ДБН дозволяє сегрегацію, тобто створення варіантів дизайну для "людей з інвалідністю" поряд з варіантами "для всіх інших".

Доступність для «інвалідів»

Доступність для “інвалідів” - це відгук старого світогляду та розуміння дизайну. Воно за своєю суттю є таким, що розділяє, і ви не знайдете багато людей, яким подобається щоб їх називали “інвалідом” через фокусування на недоліках. На відміну від нього, універсальний дизайн доступний для всіх і не має потреби в ярликах.

Старіння вдома (англ. - Aging in Place)

Цей термін часто використовується у житловому будівництві, в основному для старшого покоління, яке прагне жити вдома замість переїжджати в будинки-інтернати для громадян похилого віку. Він має багато подібних до універсального дизайну ідей, але орієнтований на людей поважного віку. Універсальний дизайн, навпаки, не фокусується на вікових особливостях.

Гостинний дизайн, легке [для доступу] житлове приміщення (англ. - Visitability, Easy Living)

Термін, який стосується житла, що може відвідуватися людьми, які мають труднощі з користуванням сходами або тими, хто користується візками чи ходунками. Він має три вимоги: безпороговий вхід, дверний отвір нормативної ширини та одна доступна туалетна кімната на першому поверсі. Легке [для доступу] житлове приміщення (англ. - Easy Living) ще включає доступну спальну кімнату на першому поверсі. Натомість, Універсальний дизайн забезпечує доступ до будь-чого.

Зручний дизайн, Дизайн для кращого життя, Дизайн для життя та Дизайн безпечного житла

(англ. - Livable Design, Better Living Design, Design for Life, SAFER homes)

Це терміни характерні для організацій, які концентруються на Універсальному дизайні житлових будинків здебільшого в цілях брендингу: Livable Design (USA), Better Living Design (USA), Lifemark / Design for Life (New Zealand), SAFERhome (Canada).

Інклюзивний дизайн, Безбар’єрний дизайн, Дизайн для всіх (англ. - Inclusive Design, Barrier-Free Design, Design for All)

Це приклади термінів, які насправді мають майже те саме значення що й Універсальний дизайн. Не всі з цим погоджуються, але не будемо наводити аргументи у цій статті.

Потрібно підвищувати рівень освіченості

Плутанина у назвах виникає не лише як питання мови, але й у зв’язку із недостатнім усвідомленням можливостей дизайну,що досі залишається не повністю вивченим. Ключ до вирішення проблеми - освіта, проте освіта, яка грунтується на досвіді. Презентацій чи статей (подібних за цю) недостатньо для реальних соціальних змін.

Ми віримо, що люди повинні:

•     мати досвід користування Універсальним дизайном поки вони сповна не:
•     зрозуміють Універсальний дизайн, що важливо, аби люди:
•   прагнули застосовувати Універсальний дизайн та зміни, які він може творити у їхньому суспільстві.

Автор оригінальної статті Скот Пруетт, Голова громадської організації «Проект з Універсального дизайну» (The Universal Design Project NGO).

Статтю переклали Ксенія Біловол та Ярослава Бухта.

Редактори перекладу: Марина Лебідь та Олена Іванова.