3 грудня відбулась прес-конференція, присвячена Міжнародному дню людей з інвалідністю «Право на життя»

В Українському національному інформаційному агенстві «Укрінформ» 3 грудня відбулась прес-конференція, присвячена Міжнародному дню людей з інвалідністю «Право на життя», у якій взяли участь: Валерій Сушкевич — Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю; Наталія Скрипка — виконавчий директор Національної Асамблеї людей з інвалідністю України; Ірина Чепчина — голова Українського товариства глухих;  Сергій Кіт — перший заступник голови ЦП Українського товариства сліпих; Ярослав Грибальський — національний координатор НАІУ програми «Безбар’єрна Україна»; Олександр Терещенко — кіборг, воїн АТО.

3 грудня 1992 року вперше  було відзначено Міжнародний день людей з інвалідністю, який має на меті просування прав людей з інвалідністю у всі сфери суспільного життя, а також залучення уваги широкої громадськості до проблем людей з інвалідністю.

Цьогорічна тема Міжнародного дня людей з інвалідністю, визначена ООН, звучить наступним чином: «Розширення можливостей людей з інвалідністю і забезпечення інклюзивності та рівності». Її мета - залучити увагу до аспектів розширення можливостей людей з інвалідністю у контексті досягнення цілей у галузі сталого розвитку, викладених в Положенні дня на період до 2030 року, а також в контексті Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Відкриваючи прес-конференцію, виконавчий директор Національної Асамблеї людей з інвалідністю України (НАІУ) Наталія Скрипка відзначила, що Конвенція ООН «Про права осіб з інвалідністю», підписана Україною 10 років тому і ратифікована Україною у грудні 2009 року, своїм широким форматом охоплює всі ключові області життєдіяльності людей з інвалідністю і виносить питання людей з інвалідністю як пріоритетне на світову арену та висуває до урядів держав всього світу вимогу забезпечення основного права для людей з інвалідністю — права на повноцінне та незалежне життя.

Спікер нагадала присутнім про яскраві вересневі події, коли тисячі людей з інвалідністю взяли участь у всеукраїнському форумі «Право на життя», який проводився за ініціативи Національної Асамблеї людей з інвалідністю України. Вона зазначила, що минуло 10 років з дня прийняття Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, а НАІУ  продовжує отримувати листи і скарги від осіб з інвалідністю про порушення їхніх прав у різних сферах життя.

Водночас, виконавчий директор НАІУ Наталія Скрипка поінформувала, що 3 грудня о 15:00 у столичному кінотеатрі «Жовтень» проводитиметься соціально-правовий інвент, під час якого відбудеться прем'єрний показ фільму «Право на життя».

Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич з болем зазначив, що попри всі законодавчі ініціативи й численні зрушення, здебільшого робота у справі захисту прав осіб з інвалідністю носить непостійний характер, як це було, коли майже всі населені пункти України охопила «пандусоманія» — до всіх важливих будівель будувалися пристосування для доступу до них осіб на візках, але це швидко минуло і зараз ця ініціатива вже забувається.

Валерій Михайлович зауважив, що сьогодні від деяких можновладців прозвучали вітання з Міжнародним днем людей з інвалідністю, але не забуваймо, що це не свято, а дата, яка закликає їх до боротьби з свої права, привертає увагу суспільства до потреб осіб з інвалідністю. У той час як у країні ці потреби не враховуються ані при проведенні пенсійної реформи, ані під час медичної реформи…

З гірким сарказмом звернувся Валерій Михайлович до представників ЗМІ, які практично не висвітлювали Форум «Право на життя», натомість вони дружно відгукнулися на акцію щодо захисту прав тварин, яка відбулася наступного дня.

Валерій Михайлович зазначив, що є й позитивні зрушення, зокрема в тому, що стосується фінансової підтримки осіб, які зайняті доглядом за дітьми з інвалідністю, впровадження інклюзивного навчання, затвердження нових будівельних норм стосовно безбар’єрності тощо, але в цілому ще належить зробити набагато більше, щоб забезпечити право осіб з інвалідністю на гідне життя, зокрема тих, хто втратив здоров’я внаслідок поранення під час військових дій.

 «Протягом років зроблені конкретні позитивні речі. Наприклад, можу сказати, що постановою Кабінету міністрів України збільшено граничну вартість реабілітаційних заходів для дітей з інвалідністю. Сьогодні вона була до 2018 року 9 тис. грн, зараз диференційовано: і 9, і 16, і 25 (тисяч гривень - ред.). В державному бюджеті на наступний рік закладено в 30 разів більше на реабілітацію дітей з інвалідністю, ніж у цьому році. Це позитив», - наголосив Сушкевич.

За його словами, на засоби реабілітації цього року держава виділила півтора мільярда гривень, але рівень адміністрування цих коштів поки що проблемний.

«Хотів би подякувати Першій леді України за те, що була підтримка інклюзії. І це один із позитивів, про які я повинен сказати як досягнення в тому, що стосується вирішення проблем людей з інвалідністю», - зазначив Сушкевич, додавши, що порівняно з 2016 роком кількість дітей з інвалідністю, які навчаються у школах, нині зросла на 5%.

Водночас Сушкевич вважає, що і медична, і пенсійна реформи «пройшли повз людину з інвалідністю».

Занепокоєння він висловив і щодо дотримання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, підписаної Україною 10 років тому та ратифікованою у грудні 2009 року.

«Я мушу сказати в десятиріччя конвенції ООН, що сьогодні відбулася стагнація процесу виконання положень Конвенції. Ми практично ледве рухаємося по тому, що стосується виконання положень конвенції», - наголосив уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю.

Кіборг, воїн АТО Олександр Терещенко у своій промові зазначив, що раніше якось не задумувався над тим, як живеться людям з інвалідністю. Все змінилося після тяжкого поранення, коли довелося стикнутися з безліччю проблем. І найстрашнішим є вирок МСЕК стосовно непрацездатності, який звучить на адресу молодих хлопців, що втратили здоров’я, захищаючи Батьківщину.  На тлі посттравматичного синдрому такі слова можуть призвести до найстрашнішого…

Голова УТОГ Ірина Чепчина у своєму виступі підкреслила, що нинішнього року відзначається не лише 10-річчя прийняття Конвенції ООН «Про права осіб з інвалідністю», а й уперше відзначався День жестових мов, крім того, 4 червня УТОГ відсвяткувало своє 85-річчя.

Ірина Іванівна зазначила, що за ці роки у співпраці з державними органами та місцевою владою, іншими громадськими організаціями здійснено великий обсяг робіт з виконання державних функцій надання допомоги особам з порушеннями слуху, але ще є багато завдань, які належить вирішити. Зокрема, у забезпеченні доступності до інформації у її візуальній формі.

Подякувавши НАІУ за ініціативу проведення Форуму «Право на життя», Ірина Іванівна зазначила, що серед гасел, під якими вийшли на Хрещатик члени УТОГ, були гасла на підтримку законопроекту про українську жестову мову, який має розглядатися парламентом, а також лозунг «Ні втручанню у справи УТОГ!». Останній лозунг є надзвичайно актуальним у зв’язку зі спробами одного з кандидатів у президенти дискредитувати УТОГ у власних інтересах, спробами рейдерства. Доказом стали продемонстровані присутнім на прес-конференції кадри минулорічних подій на Херсонському УВП УТОГ.

Ірина Іванівна з обуренням а повідомила, що на своєму заході, який відбувся 1 грудня, цей кандидат в президенти став погрожувати аудитом справ УТОГ і УТОС. На якій підставі наше Товариство має звітувати у своїх діях, тоді як нічого протизаконного не чинить, використовуючи майно, створене кількома поколіннями нечуючих людей, і передаючи його в оренду для того, щоб вижити у складних умовах і виконувати свої статутні завдання?

Ірина Іванівна наголосила, що вважає такі посягання спробою політичного тиску на УТОГ і має намір звернутися до Президента України, Генеральної прокуратури та МВС із закликом захистити УТОГ від подібних протиправних дій.

Її звернення підтримав і Сергій Кіт — перший заступник голови Центрального правління Українського товариства сліпих, який також висловив обурення через ганебні явища спроби втручання у діяльність УТОС. Він підкреслив, що УТОС також має значні напрацювання за 85 років існування, успішно виконувало державні замовлення, мало значні кошти, було спонсором інституту імені Філатова, надавало власними коштами допомогу при стихійних лихах. Він закликав припинити маніпуляції незрячими людьми у політичних цілях.

Національний координатор НАІУ програми «Безбар’єрна Україна» Ярослав Грибальський підкреслив, що в Україні залишається актуальним питання стосовно доступності середовища для людей на візках, хоча є позитивні зрушення у дотриманні будівельних та проектувальних норм стосовно доступності будівель і споруд для людей з інвалідністю, але, на жаль, не всі відповідальні за це особи враховують, що набагато дешевше одразу врахувати ці вимоги при спорудженні нових будівель, ніж потім переробляти їх.

Ярослав Грибальський зосередив також увагу на питаннях доступності у сфері медичних послуг, зокрема, звернув увагу на недоступність деяких медичних послуг для осіб на візках (гінекологічні та флюорографічні кабінети) і висловив сподівання, що безбар’єрність стане реальністю в українському суспільстві.