Створення зручного середовища та послуг для маломобільних людей: кращі практики Саміту з Універсального дизайну

cover for press releare

Все, що проектується і виробляється, має бути таким, щоб цим могла скористатися кожна людина. Як втілити цю ключову тезу концепції Універсального дизайну (УД) обговорили на тематичному Саміті. Його учасники та учасниці ділилися рекомендаціями і практичними прикладами, як створювати інфраструктуру, предмети, послуги та інформацію, що були б доступними для всіх – у громадському просторі, бізнесі, медицині, освіті та культурі.

Концепція Універсального дизайну передбачає не лише знаходження продуманих, універсальних рішень, які зрештою підуть на користь усім громадянам. Універсальний дизайн є також важливим фактором у реалізації прав людини, досягненні соціальної рівності та рівних можливостей для всіх, а також у реалізації Цілей сталого розвитку, одна з яких присвячена скороченню нерівності (Ціль 10). На цьому наголосив Маркус Бранд, керівник напряму Демократичне врядування, ПРООН. Часто Універсальний дизайн звужують до питання доступності простору для людей з інвалідністю, хоча УД охоплює набагато ширше коло питань. «Універсальний дизайн – це не лише про впровадження рішень для маломобільних громадян і відповідне проектування громадських місць. Універсальний дизайн – про кожного з 42 мільйонів українців, про створення суспільства рівних можливостей, де ніхто не залишений осторонь», – зауважив пан Бранд.

Ініціативи з впровадження Універсального дизайну, частина з яких була підтримана чи ініційована ПРООН, представляють абсолютно різні сектори й тематики, що засвідчує широкий потенціал застосування УД у щоденному житті, зокрема:

· лікарня, що стала доступнішою для маломобільних жителів району (Маневицька районна поліклініка на Волині); медичний центр, зручний для всіх (Київській міський дитячий діагностичний центр); зручний фронт-офіс, реєстратура нового формату (медичний заклад у Маріуполі). Зокрема, досвід цих закладів дозволив створити посібник «Універсальний дизайн у медицині»;

· інклюзивний коворкінг, адаптований до потреб маломобільних клієнтів (Харківський міський центр зайнятості); бібліотека, зручна для всіх (Рівненська обласна бібліотека; бібліотека «Оціум 51» у Києві);

· театри та музеї, доступні для глядачів із порушеннями зору завдяки послузі аудіоопису (Перший український театр для дітей та юнацтва у Львові, Педагогічний музей України); оновлення культурного простору за принципами УД (Молодий театр у Києві, Культурно-мистецький центр НаУКМА);

· інклюзивна група у дитсадку (досвід Костянтинівки Донецької обл.)

Кав’ярні й ресторани, які прагнуть підтримати тренд Універсального дизайну, також запроваджують нові рішення, пропонуючи клієнтам меню шрифтом Брайля, на планшеті, з фотографіями або з можливістю збільшення шрифту. Окрім того, вони обладнують універсальні гігієнічні кімнати, адаптовані для відвідувачів з інвалідністю чи обмеженою мобільністю, а також тих, хто приходить із маленькими дітьми.

Соціально відповідальні бізнеси запроваджують також такі рішення, як проектування доступних супермаркетів, адаптованих зон очікування у банках та інших установах, встановлення озвучених банкоматів, широких дверних отворів, дворівневих поручнів вздовж пандусів, тощо. Більше прикладів рішень, зручних для всіх, в різних галузях і сферах життєдіяльності можна знайти на нашому сайті.

Похід у театр, музей чи кінотеатр із малюком може бути зручним та комфортним для всіх, якщо його організувати за принципами УД. Сповивальні столики, кімнати для годування, зручні та пологі входи, достатньо простору для дитячих візків та інші деталі роблять культурне життя доступним для активних батьків, а для закладів культури ранковий час роботи – вигідним. Як робити культурні заклади дружніми до батьків із дітьми ділились учасники спільноти «Київ, дружній до батьків з малюками».

Формування команди й робочого простору за принципами УД також підвищує ефективність працівників. Спікери Саміту – представники бізнесу, громадських організацій та державних установ – розповіли, як створити комфортний робочий простір в офісі (дитяча кімната, меблі, що регулюються за висотою, та інше), про запровадження політик інклюзивності й надання супроводу на робочому місці.

Перевірити, наскільки громадський простір є доступним, допоможе аудит доступності.Як його проводити і на що звертати увагу, на Саміті розповіли експерти з Національної асамблеї людей з інвалідністю України, випускниці Школи Універсального дизайну та інші спікери-практики. Зокрема, особливу увагу радять звертати на засоби безпеки й орієнтування (тактильні смуги, тактильні інформаційні покажчики, контрастне виділення сходів чи гострих кутів), а також правильне проектування пандусів, які б забезпечували справжню доступність, а не були формальним виконанням вимог.

Із поширенням електронних послуг, чимдалі актуальнішою стає тема веб-доступності. Те, наскільки продуманим і адаптованим до потреб різних користувачів є веб-сайт (кольори, доступні шрифти, зручна й логічна навігація, тощо), визначатиме рівень його зручності (usability) й відповідності принципам УД. Про типові помилки веб-сайтів та практичні поради, як зробити сайти доступнішими, учасникам Саміту розповіли й показали на майстер-класі спеціалісти з Inclusive IT і випускниця Школи УД.

Як зазначив запрошений на Саміт міжнародний експерт Джордж Ентоні Джіаноміс із норвезького університету Oslo Metropolitan University, розповідаючи про Універсальний дизайн для інформаційного суспільства: «Технології мають бути доступними для всіх людей. Це простий, проте безкомпромісний підхід. Процеси за участі громадян, коли користувачів від самого початку залучають до дизайну й розробки технологій, є вкрай важливими для Універсального дизайну. Звісно, ця концепція не вирішить усіх наших проблем. Але що вона здатна зробити, так це дати нам нову основу, нове розуміння, як розробляти технології, доступні для всіх».

Саміт з Універсального дизайну був організований у рамках Спільної програми ПРООН, ВООЗ та МОП «Сприяння інтеграційній політиці та послугам людей з інвалідністю в Україні» за підтримки Партнерства ООН з питань реалізації прав людей з інвалідністю. Подія також стала підсумковим заходом другої фази цієї програми, яка тривала два роки. За цей час була організована Школа УД, в якій навчалися 43 викладачі ВЗО, які вже створили 30 навчальних курсів з УД для своїх студентів, та 28 молодих фахівців, які розробили 4 практичних рішення з оновлення театру, бібліотеки, студентського хабу та медичної клініки відповідно до принципів УД. Кращі практики та рекомендації стосовно УД зібрано на тематичному веб-сайті, який постійно доповнюється. Бізнесам, організаціям та активістам, що прагнуть долучитися до удосконалення простору та послуг, також стане в нагоді посібник з УД. Тут розглядаються сім основних принципів Універсального дизайну, такі як простота й інтуїтивність, гнучкість використання, доступно викладена інформація тощо, а також пропонуються практичні поради й фотоматеріали. Ділимось також матеріалами з Саміту УД.